Цьогоріч Нобелівську премію з хімії отримали Сусуму Кітагава (Японія), Річард Робсон (Австралія) та Омар М. Ягі (США) за розробку металоорганічних каркасів.
Про це повідомляє Нобелівський комітет.
"Лавреати Нобелівської премії з хімії 2025 року створили молекулярні конструкції з великими просторами, через які можуть проходити гази та інші хімічні речовини", - повідомили в Нобелівському комітеті.
Ці конструкції, металоорганічні каркаси, можна використовувати для збору води з пустельного повітря, уловлювання вуглекислого газу, зберігання токсичних газів або каталізації хімічних реакцій.
"Металоорганічні каркаси мають величезний потенціал, відкриваючи раніше непередбачені можливості для виготовлення матеріалів на замовлення з новими функціями", — сказав Хайнер Лінке, голова Нобелівського комітету з хімії.
У 1989 році Річард Робсон випробував новий спосіб використання властивостей атомів, поєднавши позитивно заряджені іони міді з чотириплечою молекулою; ця молекула мала хімічну групу, яка притягувалася до іонів міді на кінці кожного плеча.
Коли вони об'єдналися, то утворили впорядкований, просторий кристал. Він був схожий на діамант, заповнений незліченними порожнинами. Робсон одразу усвідомив потенціал своєї молекулярної конструкції, але вона була нестабільною та легко руйнувалася.
Сусуму Кітагава та Омар Ягі між 1992 і 2003 роками окремо зробили низку революційних відкриттів. Кітагава показав, що гази можуть надходити в конструкції та виходити з них, і передбачив, що металооб'ємні структури (МОС) можна зробити гнучкими. Ягі створив дуже стабільний МОС і показав, що його можна модифікувати за допомогою раціонального дизайну, надаючи йому нових і бажаних властивостей.
Після новаторських відкриттів лауреатів хіміки створили десятки тисяч різних металоорганічних сполук. Деякі з них можуть сприяти вирішенню найбільших проблем людства, зокрема, відділяти перфторвуглецеві кисневі олії від води, розкладати сліди фармацевтичних препаратів у навколишньому середовищі, уловлювати вуглекислий газ або збирати води з пустельного повітря.
У 2024 році Нобелівську премію з хімії присудили Девіду Бейкеру "за обчислювальний дизайн білка", Демісу Гассабісу та Джону Джумперу "за передбачення тривимірної структури білка".
Нагадаємо, що вже відомі цьогорічні лавреати Нобелівської премії з фізіології та медицини та фізики.
