Нобелівську премію з фізики у 2025 році отримали вчені Джон Кларк (Велика Британія), Мішель Деворе (Франція) та Джон Мартініс (США) за "за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному колі".
Про це повідомляє Нобелівський комітет.
"Одне з головних питань у фізиці — це який максимальний розмір може мати система, що здатна проявляти квантово-механічні ефекти. Цьогорічні лауреати Нобелівської премії провели експерименти з електричним колом, в яких вони продемонстрували як квантово-механічне тунелювання, так і квантовані енергетичні рівні в системі, достатньо великій, щоб її можна було тримати в руці", — повідомили в комітеті.
У 1984 та 1985 роках Джон Кларк, Мішель Деворе та Джон Мартініс провели серію експериментів з електронною схемою, побудованою з надпровідників – компонентів, які можуть проводити струм без електричного опору.
Ця макроскопічна система, подібна до частинок, спочатку перебуває у стані, в якому струм протікає без будь-якої напруги. Система замкнена в цьому стані, ніби за бар'єром, який вона не може подолати. В експерименті система демонструє свій квантовий характер, вдаючись вийти зі стану нульової напруги через тунелювання. Змінений стан системи виявляється за появою напруги.
Лавреати також змогли продемонструвати, що система поводиться так, як передбачає квантова механіка – вона квантована, тобто поглинає або випромінює лише певну кількість енергії.
"Чудово мати можливість відзначити те, як столітня квантова механіка постійно пропонує нові сюрпризи. Це також надзвичайно корисно, оскільки квантова механіка є основою всіх цифрових технологій", — каже Олле Ерікссон, голова Нобелівського комітету з фізики.
У Нобелівському комітеті зазначили, що транзистори в комп'ютерних мікрочіпах – один із прикладів усталеної квантової технології, яка нас оточує. Цьогорічна Нобелівська премія з фізики відкрила можливості для розробки наступного покоління квантових технологій, включаючи квантову криптографію, квантові комп'ютери та квантові сенсори.
Нагадаємо, що напередодні оголосили лавреатів Нобелівської премії з фізіології та медицини. Ними стали Мері Е. Брунков, Фред Рамсделл та Шимон Сакагучі за відкриття щодо "периферичної імунної толерантності".
У 2024 році лауреатами премії у галузі фізики стали Джон Гопфілд та Джефрі Еверест Гінтон «за фундаментальні відкриття та винаходи, які уможливлюють машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж».
