У неділю вранці в Боснії та Герцеговині розпочалося голосування на загальних виборах.
Як повідомляє Associated Press, приблизно 3,4 мільйона громадян країни мають визначити склад тричленної колективної президентської ради, обрати депутатів національного парламенту, а також представників органів влади двох основних політичних утворень держави — Федерації Боснії та Герцеговини та Республіки Сербської.
Федерація є переважно босняцькою та мусульманською за складом населення, тоді як у Республіці Сербській більшість становлять етнічні серби.
Сучасна політична система Боснії та Герцеговини має надзвичайно складну структуру. Вона сформувалася в межах мирної угоди 1995 року, укладеної за участю США для припинення міжетнічного конфлікту та врегулювання політичних суперечностей.
Під час відкриття виборчих дільниць журналісти Associated Press зафіксували випадки, коли голосування починалося із затримками. Причиною стали технічні труднощі з новою системою електронного голосування. Її запровадили, зокрема, для того, щоб зменшити ризики фальсифікацій, про які раніше неодноразово говорили представники країни.
Однією з головних фігур нинішньої виборчої кампанії став проросійський політик Мілорад Додік. Хоча його прізвища немає в бюлетенях, він залишався одним із центральних персонажів передвиборчих перегонів. Його заяви та політична діяльність посилили побоювання щодо можливого загострення ситуації в країні.
Додік, який раніше очолював Республіку Сербську, був позбавлений права обіймати державні посади після того, як суд визнав його винним у невиконанні рішень міжнародного представника, відповідального за нагляд за виконанням мирної угоди 1995 року.
Водночас його політична сила — «Альянс незалежних соціал-демократів» — вважається фаворитом виборів у Республіці Сербській.
Під час останнього передвиборчого мітингу партії, який відбувся ввечері в п’ятницю в Баня-Луці, Додік заявив своїм прихильникам, що Боснія та Герцеговина фактично «мертва».
«Це неможлива країна. У ній немає жодного сенсу», — сказав політик. На заході також був присутній посол Росії в Боснії та Герцеговині Ігор Халабуков.
Політична ситуація в країні залишається напруженою через суперечності між основними етнічними групами. Близько половини населення становлять босняки, переважно мусульмани, приблизно третина — православні серби, а близько 15% — католицькі хорвати. Їхні інтереси значною мірою представляють націоналістичні політичні сили.
При цьому експерти не прогнозують, що нинішні вибори суттєво змінять баланс політичного впливу в країні.
Виборчі дільниці відкрилися о 7:00 за місцевим часом, а завершити роботу мають о 19:00. Основні результати голосування, ймовірно, стануть відомими вже пізно ввечері в неділю.
Втім, визначити майбутню конфігурацію центральної влади одразу після оголошення попередніх результатів буде складно. Через особливості конституційної системи країни та тривалі переговори між політичними силами процес формування коаліції може затягнутися.
Читайте також: Політолог Александр Дулеба про Фіцо, вибори в Словаччині, ставлення до РФ та допомогу Україні — інтерв'ю
