Успішна гуманітарна операція з евакуації цивільного населення з тимчасово окупованих Олешок наприкінці жовтня 2026 року дозволила повернути сотні українців на підконтрольну територію.
Ці громадяни добровільно вирішили залишити місто та успішно перетнули державний кордон України на Чернігівщині 31 жовтня.
Маршрут порятунку був складним: евакуйованих везли автобусами через окуповані території до Анапи, звідти літаками доправили до Гомеля, а вже звідти вони автобусами прибули до України, подолавши загалом близько 2200 кілометрів.
Попри гуманітарний успіх, досягнутий за посередництва США, варто виділити кілька суттєвих безпекових, військових та інформаційних ризиків для України, які виникли як під час самого процесу, так і залишаються актуальними після його завершення.
Російські провокації під час гуманітарної паузи: які сценарії готували окупанти
Нагадаю, напередодні проведення евакуації з Олешок аналітичний відділ громадської ініціативи "Права справа" оприлюднив інформацію про підготовку провокацій, спрямованих на звинувачення України в порушенні режиму припинення вогню.
Серед можливих сценаріїв назвалися удари безпілотників по цивільному транспорту та використання дистанційного мінування з подальшим покладанням відповідальності на українські сили.
Зокрема, за оперативною інформацією ГІ "Права Справа", перед початком режиму тиші російські окупанти перекинули на Херсонський напрямок інженерну систему дистанційного мінування "Земледелие".
Система працює за принципом класичного РСЗВ, але замість вибухових снарядів ракети несуть у собі суббоєприпаси, а саме: касети з мінами, які розсипаються у повітрі та мінують задану площу. Головні небезпеки системи полягають у швидкості мінування. Вона дозволяє за лічені хвилини буквально "засіяти" мінами величезну площу в глибокому тилу або безпосередньо на маршруті руху евакуаційних колон.
Ще однією небезпекою інженерної системи дистанційного мінування "Земледелие" є використання так званих "розумних мін". Зокрема, ПОМ-3, які оснащені електронними підривниками, які реагують на кроки людини і мають програмований час самоліквідації.
За задумом окупантів, заяви про тотальне замінування доріг мали би виправдати гуманітарну катастрофу в місті та виставити окупаційні війська "рятівниками", які нібито за три дні вирішують створену ними ж мінну загрозу.
Звинувачення України у мінуванні доріг: інформаційна маніпуляція
Звертаю увагу, що ще за день до початку дії режиму тиші Міністерство оборони РФ офіційно звинуватило Збройні Сили України у тому, що вони протягом тривалого часу та безпосередньо перед місією нібито умисно мінували під’їзні шляхи та дороги навколо Олешків, аби зірвати постачання допомоги.
Представники країни-окупанта стверджували, що через українські обстріли та мінні загородження на дорогах страждають мирні мешканці, які намагалися виїхати чи пересуватися містом.
Крім того, напередодні завершення перемир'я російські пропагандистські медіа поширювали меседжі про нібито "замінування" або підготовку провокацій з боку України. Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи дії військових під час паузи, цинічно назвав перегрупування та будь-які дії сторін "звичайною практикою".
Варто зауважити, що звинувачення з боку міністерства оборони країни-окупанта були класичним прикладом інформаційної маніпуляції "дзеркального віддзеркалення" — покласти на ЗСУ відповідальність за мінування шляхів, які сама ж Росія щільно мінувала і використовувала для військової логістики.
Натомість завдяки скоординованій верифікації маршрути врешті відкрили, і близько 800 цивільних змогли успішно покинути зону гуманітарної катастрофи.
Заяви про атаку українського дрона: спроба дискредитації гуманітарної операції
Показовим є і той факт, що наступний день після оприлюднення інформації аналітичного відділу ГІ "Права Справа" щодо провокацій із використанням ударних безпілотників, представники російської сторони, зокрема так званий "посол МЗС РФ з питань злочинів київського режиму" Родіон Мірошник, заявили, що Україна нібито порушила режим припинення вогню.
За його твердженням, український дрон атакував цивільний автомобіль на Нечаєвському перехресті в Олешках, внаслідок чого начебто постраждали та були госпіталізовані двоє цивільних осіб, які їхали за продуктами. Незалежного підтвердження цієї інформації надано не було.
Протидія ІПСО: як оприлюднення даних вплинуло на перебіг евакуації
Аналіз та оперативне оприлюднення інформації аналітичного відділу ГІ "Права Справа" відіграли важливу роль у руйнуванні планів російських спецслужб та військового командування під час гуманітарної паузи в Олешках. Ці прогнози та викриття спрацювали як превентивний інформаційний щит, який нівелював ефект російських ІПСО.
Інформаційна робота продемонструвала головний принцип протидії ІПСО: гра на випередження. Коли сценарій ворожої провокації детально описаний в медіа ще до його реалізації, він втрачає свою ефективність.
Російські спецслужби були змушені діяти в умовах максимальної прозорості та під тиском оприлюднених фактів, що зрештою дозволило успішно завершити евакуацію людей і зберегти інформаційну перевагу України.