Перша в історії тристороння зустріч президента США Дональда Трампа, лідера Китаю Сі Цзіньпіна та очільника Кремля Володимира Путіна завершилася без конкретного плану чи домовленостей щодо завершення війни в Україні. Переговори відбулися 19 листопада 2026 року на полях саміту АТЕС у китайському місті Шеньчжень і тривали близько півтори години.

За підсумками переговорів сторони оприлюднили спільну підсумкову декларацію, яка стосується загальних питань міжнародної безпеки.

Учасники зустрічі зафіксували тезу про те, що ядерну війну неможливо виграти і вона ніколи не має бути розв'язана. Сі Цзіньпін під час переговорів також закликав до повної заборони та знищення ядерної зброї.

Крім того, лідери трьох країн погодилися сприяти збільшенню виробництва й постачання нафтопродуктів на тлі напруженої ситуації на Близькому Сході. Як постійні члени Ради Безпеки ООН, США, Китай та Росія висловилися за необхідність реформування організації.

Перед тристороннім форматом Трамп провів окремі зустрічі з Путіним та Сі Цзіньпіном. 

Президент Дональд Трамп на тристоронній зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним та президентом Китаю Сі Цзіньпіном / Фото: Official White House Photo

Що сказали Путін, Трамп і Сі про війну Росії проти України

Окремо Трамп заявив, що Вашингтон і Пекін хочуть посприяти завершенню війни Росії проти України. В інтерв’ю Fox News президент США також запевнив, що не укладатиме угод щодо війни за спиною Києва. Водночас американські спецпосланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер не брали участі в саміті в Китаї, оскільки були залучені до паралельних переговорів щодо України в Берліні.

Сі Цзіньпін назвав зустріч подією "проривного значення" для гармонії між великими державами, проте уникав конкретних ініціатив щодо російсько-української війни, акцентуючи на глобальній стабільності та торгівлі.

Російський диктатор використав майданчик для просування власних умов врегулювання та звинувачень на адресу української влади, не продемонструвавши готовності до виведення військ чи безумовного припинення вогню.

У Китаї Путіна зустріли не так, як Трампа

Примітно те, що перші в історії тристоронні переговори Сі, Трампа та Путіна стартували із запізненням на півтори години через незапланований обід американського і китайського лідерів. 

Показовим був і той факт, що у китайському місті Шеньчжень Дональда Трампа в аеропорту особисто зустрів голова КНР Сі Цзіньпін.

Китайський лідер порушив майже півстолітню дипломатичну традицію, приїхавши зустрічати президента США просто біля трапа літака Air Force One. 

Сі Цзіньпін пояснив цей крок принципом взаємності, оскільки Трамп особисто зустрічав його на авіабазі Ендрюс у вересні під час попереднього візиту.

Натомість Путіна приймав керівник апарату китайського лідера Цай Ці, який посідає п'яте місце в політичній ієрархії КНР.

Це було публічне приниження російського диктатора, що варто розцінювати як демонстрацію його реального місця в китайській ієрархії.

Президент США Дональд Трамп та лідер КНР Сі Цзіньпін / Фото: Official White House Photo

Шеньчжень не став новою Ялтою, попри розрахунки Путіна

Звертаю увагу, що попри розрахунки Кремля на новий перерозподіл сфер впливу за зразком Ялтинської конференції 1945 року, переговори завершилися без жодних угод щодо України чи глобальної безпеки.

Нагадаю, під час саміту спеціальний кореспондент російського видання "Коммерсантъ" Андрій Колесников прямо запитав Путіна, чи нагадує ця тристороння зустріч "Ялту 2.0", на що очільник Кремля ствердно кивнув.

Згодом на підсумковій пресконференції він додав, що не бачить нічого поганого в історичних паралелях із Ялтинською конференцією 1945 року, оскільки тоді було зафіксовано перемогу над нацизмом.

На початку переговорів Путін назвав Росію, США та Китай державами-переможницями у Другій світовій війні. За повідомленням BBC News Україна, цей історичний місток є базовим елементом російської риторики для обґрунтування особливого права трьох країн вирішувати глобальні та регіональні конфлікти, включно з війною в Україні.

Натомість Китай показово відмовився від перерозподілу світу. Пекін продемонстрував, що не зацікавлений у поділі світу "на трьох" із Москвою та Вашингтоном. Сі Цзіньпін просуває власну модель багатополярного світу за участю країн Глобального Півдня і не вважає ослаблену війною Росію рівноправним центром сили.

Своєю чергою, Дональд Трамп не має повноважень укладати одноосібні територіальні угоди без згоди Конгресу США, де республіканці зіткнулися з ускладненнями після проміжних виборів. Водночас Європа та Україна категорично відкинули спроби вирішувати долю континенту без їхньої участі.

Президент США Дональд Трамп, лідер КНР Сі Цзіньпін та очільник Кремля Володимир Путін / Фото: Official White House Photo

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував результати переговорів у Шеньчжені, зазначивши, що зустріч не виправдала сподівань російського керівництва.

"Шеньчжень — це не та "Ялта", про яку мріяв Путін. Тим часом Росія практично втратила свій міст до справжньої Ялти в окупованому українському Криму. Путіну час прокинутися, подивитися правді в очі та покласти край війні, яку він ніколи не зможе виграти", — наголосив очільник МЗС України.

Попри гучні заяви про "нову Ялту", російська делегація залишала Шеньчжень без жодних зафіксованих поступок щодо України чи послаблення санкцій. Через це пропагандистська машина країни-окупанта змушена зміщувати фокус із конкретних геополітичних домовленостей на сам факт символічного визнання Путіна як одного з трьох світових лідерів.

Що отримали від зустрічі Путін, Сі та Україна

Фактично, Путін отримав лише пропагандистську картинку перебування за одним столом із лідерами США та Китаю, але не досяг ані послаблення санкцій, ані примусу України до капітуляції.

Показовою є і зміна риторики російського диктатора по підсумках зустрічі у Женьчжені. Відповідаючи на питання журналіста про те, чи стали російські позиції з європейської безпеки жорсткішими порівняно з пропозиціями 2021 року, Путін відповів, що частина колишніх вимог могла втратити актуальність. За його словами, Москва готова обговорювати спірні питання із партнерами у робочому порядку.

Натомість Пекін закріпив за собою статус головного дипломатичного майданчика, показавши здатність приймати світових лідерів на власних умовах і без поступок.

Для України провал формату "Ялта-2" підтвердив неможливість кулуарних угод за спиною Києва, змістивши фокус переговорів назад до консультацій із США та європейськими союзниками.

Нагадаю, Київ раніше відхилив американські ідеї щодо зміни адміністративних меж на Донбасі без фактичної передачі міст. Президент Франції Емманюель Макрон 19 листопада у Берліні наголосив, що Україна спершу повинна отримати надійні гарантії безпеки, і лише після цього можна переходити до обговорення територіальних питань.