Процедура банкрутства має захищати інтереси кредиторів і допомагати повернути борги. Але у справі ТОВ «НІКО» її механізми стали інструментом для багатомільйонних претензій до колишнього контрагента — фармвиробника «ФАРМАСЕЛ».
Як пише «Інформатор», розпорядниця майна вимагає від компанії майже 59 млн грн, а суд ще до розгляду спорів по суті арештував кошти підприємства на 16 рахунках у чотирьох банках.
Як «ФАРМАСЕЛ» опинився у справі
1 квітня 2026 року Господарський суд Києва відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ «НІКО». 20 липня суд визнав вимоги чотирьох кредиторів на загальну суму 270,8 млн грн.
Цими кредиторами стали ТОВ «Схід Фінанс» — 69,5 млн грн, ТОВ «Дюк-А» — 64 млн, ТОВ «Транстехносталь» — 36,4 млн та ЗНВКІФ «Українські ділові інвестиції» — 100,8 млн грн.
За даними ЄДР, усі чотири компанії через ланцюжки власності пов’язані із Сергієм Дядечком — учасником самого боржника «НІКО».
Не менш показовою є структура представництва кредиторів.
“Вимоги на 74,3 % реєстру (201,2 млн грн) заявили дві адвокатки, які мають нотаріальні довіреності від Дядечка - з правом розпоряджатися його корпоративними правами й голосувати від його імені”, — пише «Інформатор».
Одна з них, до того ж, у червні 2026 року, за даними ЄДР, стала кінцевою бенефіціаркою ТОВ "Північ Хаб", керівником якої записаний він сам.
Виходить, що формально різні учасники процедури мають спільний зв'язок із людиною, яка пов'язана і з боржником, і з його корпоративною структурою.
Це відбилося і на самому перебігу процесу: у ньому фактично не було спору. Боржник подав відзиви на заяви з грошовими вимогами трьох кредиторів, а розпорядниця майна визнала їх у повному обсязі. Представник «НІКО» не заперечував проти відкриття провадження щодо власного клієнта. На засіданні 1 червня одна адвокатеса представляла одразу двох кредиторів — «Транстехносталь» і «Дюк-А» — за одним ордером.
Позови на 59 мільйонів — без судового засідання
У межах цієї ж процедури розпорядниця майна подала до «ФАРМАСЕЛ» два позови: на 52,9 млн грн щодо договору про просування ліків і на 6 млн грн щодо фінансової допомоги. 7 липня, як пише «Інформатор», суд арештував кошти підприємства на всю суму — 16 рахунків у чотирьох банках, включно з коштами на зарплати й податки.
Обидва спори розглядали не як окремі господарські справи, а всередині банкрутства, у спрощеному провадженні — без виклику і повідомлення сторін. «ФАРМАСЕЛ» просив розгляд у засіданні за його участю: суд відмовив, зазначивши, що предмет доказування цього не вимагає. Клопотання про додатковий час на подання доказів відхилив як безпідставне. Клопотання про скасування арешту — теж.
27 серпня суд задовольнив обидва позови: договір про просування ліків визнав недійсним, договір про фінансову допомогу — даруванням, кошти зобов'язав повернути, арешти залишив чинними. Суд виходив із того, що послуги фактично не надавалися. Відзив відповідача суд отримав і його доводи відхилив. Така процесуальна ситуація може викликати питання щодо забезпечення сторонам рівних можливостей для подання та відстоювання своїх доказів і позиції у справі.
Що поставлено на карту
Для «ФАРМАСЕЛ» ситуація має не лише юридичний, а й операційний вимір. На підприємстві працює 211 людей, а саме воно має статус критично важливого відповідно до наказу МОЗ.
.png)
За даними компанії, які наводить «Інформатор» станом на середину серпня її черга платежів за сировину, енергоносії та логістику перевищувала 6 млн грн.
При цьому основні засоби і запаси підприємства — близько 305 млн грн — майже вшестеро перевищують більшу із заявлених до нього сум.
Керівник «ФАРМАСЕЛ» Андрій Лисицький в інтерв’ю виданню «Аптека» заявляв, що компанія припинила співпрацю з «НІКО» ще у 2017 році й майже дев'ять років не мала з нею претензій. За його словами, новий конфлікт виник уже після того, як підприємство стало значним активом. Раніше про цей конфлікт писав OBOZ.UA.
Ключове питання справи — не лише в сумі позовів. Воно полягає в тому, наскільки прозорою є сама процедура банкрутства «НІКО», якщо, за даними «Інформатора», боржник, частина його кредиторів та пов'язані з ними особи мають спільний корпоративний зв'язок.
Остаточну оцінку спору щодо «ФАРМАСЕЛ» має дати апеляційний суд. А подальша доля самої процедури банкрутства «НІКО» визначатиметься на засіданні, призначеному на 19 жовтня.
Хто такий Сергій Дядечко
.png)
Сергій Дядечко був співвласником «Родовід Банку» — того самого, який держава націоналізувала і рятувала грошима платників податків. За даними журналістських розслідувань, загальні втрати «Родовід Банку» оцінювалися приблизно у 35 млрд грн, включно з коштами рефінансування.
У другого його банку — «Союз» — НБУ відкликав банківську ліцензію у 2016 році та ухвалив рішення про ліквідацію банку; остаточно ліквідацію банку завершили у 2023 році.
Партнер Дядечка Денис Горбуненко перебуває під санкціями РНБО та Великої Британії, ексголову правління «Родовіду» Дмитра Єгоренка рішенням ВАКС визнано винним та призначено 10 років позбавлення волі. Його було звільнено від відбування покарання через сплив строків давності. Вирок вже оскаржено в апеляції
Але важлива тут не біографія, а те, як виглядає ця історія в сукупності: у справі «НІКО» можна побачити схожу модель, за якої формально різні компанії виявляються пов'язаними через корпоративні ланцюжки з однією людиною. Окремо кожен із таких епізодів може мати своє пояснення, однак у сукупності вони, очевидно, викликають питання, які потребують уваги.
За даними українських медіа, Дядечко з 2012 року проживає в Монако і заперечує звинувачення у протиправній діяльності.
