Нинішні коливання цін на паливо не пов’язані зі спекуляцією — підвищення вартості пального зумовлене ростом цін на кордоні та закупівлею за високими березневими цінами. На ринку відбувається тривалий процес формування цін, пов’язаний із контрактами, логістикою та постачанням, тому падіння вартості нафти не відразу відображається на АЗС.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів паливний експерт, генеральний директор та засновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін.
Він наголосив, що паливні мережі наразі працюють на межі рентабельності, адже закупівельні ціни на кордоні зростали швидше за роздрібні.
"Ніяких спекуляцій не було. Ринок зростав такими темпами, а пальне зростало такими темпами на кордоні, що мережі АЗС, в принципі, не встигали підвищувати ціну і працювали, і зараз ще працюють у мінус, тому що закупка пального була у березні по дуже великим цінам, по дуже високим", — пояснив Льоушкін.
Він підкреслив, що зниження цін на нафту не призводить до миттєвого падіння вартості пального на заправках, оскільки процес включає контрактування та логістику.
"Це не відбувається там через 15 хвилин після того, як нафта впала. Розумієте? Це тривалий процес. Це контрактування, постачання, потім процеси, пов’язані з логістикою. І якщо ми розуміємо, то учора тільки нафта впала, а ви вже питаєте: "А коли ж вона знизиться?" Та не знизиться вона зараз, тому що ми можемо спостерігати, що нафта зростає, і трейдери так само бачать цей інформаційний фон", — зауважив експерт.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Льоушкін зазначив, що дефіцит дизельного пального існує не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу, і трейдери, керуючись законом ринку, встановлюють підвищені премії на обмежені обсяги.
"Є дефіцит дизельного пального. Усьому світі. Європа також — перманентний дефіцит. І коли палива не вистачає, закон ринку спрацьовує. Трейдери бажають більше заробити, тому що є дефіцит. І не купиш ти за цю ціну, а купить інший за цю ціну, котру вони виставляють. Звісно, це збільшення премії на кордоні, але це ринок і нікуди не подінешся", — зазначив він.
Він також підкреслив, що державне встановлення граничних цін на пальне неможливе: закупівля по нижчій ціні для бізнесу не забезпечується, що призведе до порожніх АЗС і фінансових збитків компаній.
"Адміністративна економіка приведе до порожніх АЗС. Неможливо взяти і поставити граничну ціну. Ніхто ж граничну ціну по закупівлі не поставить. Зараз увесь бізнес дуже страждає від нестачі обігових коштів. Чому? Тому що паливне здорожчало, і щоб закупити той же обсяг, потрібно більше коштів у два рази. Кредитування, як такого, немає. А ще не забувайте, є нафтобази, що горять. Бізнес не дуже розрахований на такі моменти, щоб йому ще обмежили якусь ціну", — підкреслив фахівець.
Експерт резюмував, що найбільше від цінових стрибків страждають логістичні та транспортні компанії, які затиснуті між зростаючою собівартістю та неможливістю миттєво підвищити вартість своїх послуг.
"Апостроф" повідомляв, що незважаючи на зростання цін на нафтопродукти та газ через події в Ірані, в Європі немає енергетичної кризи. Національні уряди швидко відреагували, а після формального перемир’я ціни почали знижуватися.
Попри очікування зниження цін на нафту на тлі заяв про перемир’я між США та Іраном, реальних передумов для стабілізації ринку наразі немає. Коливання вартості бареля зумовлені передусім емоційною реакцією інвесторів, тоді як ситуація в регіоні залишається напруженою, а ризики — високими.
