Національний банк України продовжує спалювати мільярди доларів та євро для стабілізації валютного курсу, проте гривня все одно продовжує падати.
"Апостроф" розбирався, наскільки виправдано таке колосальне витрачання золотовалютних резервів, які поповнюються за рахунок фінансової допомоги зарубіжних партнерів, що було б у разі, якби НБУ не проводив валютні інтервенції на понад $1 млрд на тиждень, і яким буде курс долара до кінця року.
Національний банк України (НБУ) продовжує витрачати мільярди доларів зі своїх золотовалютних резервів на підтримку гривні.
Лише за минулий робочий тиждень з 12 по 16 жовтня регулятор продав на міжбанківському валютному ринку майже $1,25 млрд, а його валютні інтервенції, що перевищують $1 млрд на тиждень, є рутиною вже понад три місяці поспіль.
Усього з початку року станом на середину жовтня НБУ продав зі своїх резервів $41,27 млрд.
Імпорт-експорт
Валютні витрати Національного банку – не забаганка і не легковажність, а гостра необхідність.
"У нас катастрофічний розрив між імпортом та експортом, відповідно, цей грошовий потік на валютному ринку відображає тенденцію", – сказав у коментарі "Апострофу" фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
За даними Державної митної служби України, за перші дев'ять місяців 2026 року імпорт становив $75,1 млрд, тоді як експорт – близько $29,6 млрд. Різниця — більш ніж у 2,5 раза.
Падіння українського експорту зумовлено насамперед блокуванням портів Великої Одеси постійними ворожими повітряними атаками, а також знищенням – такими ж атаками – вітчизняних виробничих та логістичних потужностей.
Імпорт же, у свою чергу, зростає через необхідність завозити додаткове енергетичне обладнання напередодні зими, інші товари, зокрема, пальне, яке продовжує дорожчати через зростання цін на нафту на тлі чергової ескалації в Перській затоці (а не через українські атаки на російські НПЗ, як стверджує президент США Дональд Трамп, при тому, що ці атаки останнім часом практично припинилися).
Експорт забезпечує надходження до країни валютної виручки, тоді як на імпорт ця валюта витрачається. Тобто, очевидно, що в ситуації, коли імпорт більш ніж у 2,5 рази перевищує експорт, іноземної валюти в країні має катастрофічно не вистачати.
І в цій ситуації Нацбанк витрачає резерви, що поповнюються за рахунок допомоги наших закордонних партнерів.
Вимушені витрати
Завдяки фінансовій допомозі партнерів міжнародні (також відомі як золотовалютні) резерви НБУ суттєво перевищують за обсягами ті, що були до російського вторгнення.
Радіти з цього приводу не варто, оскільки ціна цієї допомоги – війна, закінчиться війна – припиниться і допомога, або, принаймні, значно скоротиться (найгірший для нас варіант – припинення фінансової допомоги в умовах продовження війни, чого, на жаль, повністю виключити не можна).
При цьому валютні резерви останнім часом повільно, але неухильно скорочуються. Якщо у липні цього року вони становили $51,2 млрд, то в серпні – вже $48,7 млрд, а у вересні – $47,1 млрд. Даних за жовтень поки що немає, але, швидше за все, вони скоротяться ще більше, судячи з того, скільки Нацбанк витрачає на валютні інтервенції.
Чи виправдані такі витрати? Чи не надто це висока ціна за утримання (відносно) стабільного валютного курсу?
"Якби Нацбанк не робив ці інтервенції, навіть неможливо уявити, яким би був курс", – відповідає на запитання Андрій Шевчишин.
Саме для стабілізації курсу і потрібні золотовалютні резерви, погоджується інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса.
"Нацбанк зараз єдиний, хто може відповідати за стабільність гривні, – розповідає експерт виданню. – НБУ забирає у свої резерви ту допомогу, яка до нас надходить, а потім витрачає її на підтримку гривні, і саме так забезпечується макрофінансова стабільність. Курс встановлюється Нацбанком, контролюється ним, і доки війна не закінчиться, ситуація не зміниться".
До речі, цього року Україна мало не залишилась без значної частини закордонної фінансової допомоги через те, що Верховна Рада саботувала ухвалення низки важливих законів, пов'язаних із проведенням реформ та боротьбою з корупцією, що поставило під загрозу виділення вже запланованих коштів.
Останнім часом ситуація начебто почала налагоджуватися, хоча осад, як кажуть, залишився.
"Якщо парламент поводитиметься адекватно, ми отримаємо достатньо допомоги, відповідно, курс гривні буде контрольованим, і друкарський верстат не буде увімкнуто", – резюмував Сергій Фурса.
Новий курс
Інтервенції НБУ сприяють стабілізації валютного курсу, проте не можна сказати, що він взагалі не змінюється – регулятор проводить політику повільної та регульованої девальвації гривні.
З початку року курс долара зріс приблизно на 6,3%, а ось євро подорожчав лише на 2,5%. Це пов'язано в першу чергу з тим, що за цей же період знизився курс євро до долара – якщо на початку року курс сягав $1,18/€, то зараз він упав нижче $1,12/€.
"Є проблеми в єврозоні, є проблеми з бюджетом Франції, – пояснює те, що сталося Сергій Фурса. – З іншого боку, зросла привабливість доларових активів на тлі інфляції та вищих ставок у США".
Скільки коштуватиме в Україні долар до кінця року, до якого залишилося трохи більше двох місяців?
"Ми перейшли в новий торговий діапазон 45-46 грн/$, і, швидше за все, в ньому будемо тупцювати, а Нацбанк продовжить здійснювати інтервенції в рамках структурної підтримки", – каже Андрій Шевчишин.
За його словами, ринок психологічно готовий до нового курсу і вже заклав його у свої кінцеві ціни:
"Можливо, навіть заклали курс вище 46 грн/$".
Хоча реальний курс, швидше за все, буде нижчим за цю позначку.
"У рамках базового сценарію у нас курс буде трохи вище 45. Раніше ми очікували на кінець року курс 46 грн/$, але зараз є сумніви, що його до цього рівня доведуть, тому що прискорилася інфляція (у вересні в річному обчисленні вона досягла 10% – "Апостроф"), а стримування курсу – один з інструментів контролю інфляції, – каже Сергій Фурса.
Нестабільний євро
А яким може бути курс євро до кінця року?
Це залежатиме від курсу в парі євро-долар, а прогнозувати його в сьогоднішніх умовах неможливо.
"У нас Трамп", – коротко пояснює Сергій Фурса.
Розглянемо все ж таки можливі варіанти.
Якщо курс євро залишиться на рівні $1,12, а долар буде коштувати, наприклад, 45,5 грн, курс євро буде майже 51 грн. Якщо євро відіграє хоча б частину позицій, наприклад, до $1,14, то в Україні він подорожчає майже до 52 грн.
При цьому, якщо курс долара наприкінці року буде ближчим до 46 грн, а євро зміцниться щодо долара, то за нього даватимуть більше 52 грн.
Однак євро може ще більше подешевшати до долара, наприклад, до $1,11. У цьому випадку при доларі по 45,5 грн, євро буде коштувати 50,5 грн – тобто стільки, скільки він коштує зараз.
Якщо ж курс долара буде ближчим до 45 грн, то курс євро становитиме близько 50 грн.
Таким чином, під Новий рік курс американського долара буде десь між 45-46 грн, а євро може бути як на рівні 50 грн, так і 52 грн – фактор Дональда Трампа за цей час нікуди не подінеться, навіть якщо республіканці програють обидві палати американського Конгресу на виборах 3 листопада.
