Україна може отримати обмежений доступ до сільськогосподарських субсидій та аграрного ринку Європейського Союзу навіть після набуття повноправного членства в ЄС. Це пов’язано з тим, що деякі країни блоку, зокрема, Франція та Польща, побоюються конкуренції з нашою "аграркою".
"Апостроф" розбирався, що саме нам пропонує Євросоюз, чи є загроза в цих пропозиціях, і на які компроміси має піти Україна, аби, з одного боку, не втратити свій агросектор, а, з іншого, – не застрягти на шляху євроінтеграції.
Європейський Союз розглядає можливість обмежити доступ українського аграрного сектору до фінансів і ринку ЄС навіть після вступу України до блоку.
Про це повідомляє Bloomberg.
"Структура та розмір агросектору України дійсно унікальні, тому ми пропонуємо спеціальні домовленості, які обмежать фінансову допомогу та доступ до ринку для деяких українських аграрних продуктів", – цитує Bloomberg єврокомісарку з питань розширення Марту Кос.
За її словами, такі обмеження для України пов'язані з необхідністю захистити європейських фермерів.
Поза конкуренцією
Не секрет, що можливий вступ України до ЄС лякає деякі країни саме через потужний агросектор нашої країни.
Так, нещодавно лідерка фракції "Національне об’єднання" у Національних зборах Франції Марін Ле Пен заявила, що від вступу України до Євросоюзу постраждають французькі фермери: вони можуть не витримати конкуренції з українськими аграріями, а також зіткнутися зі скороченням фінансування з боку ЄС — знову-таки на користь українських колег.
Схожі настрої й у Польщі, де фермери неодноразово блокували ввезення української аграрної продукції через кордон.
Тож, пропозиція щодо обмеження доступу українського агросектору до фінансів та ринку Євросоюзу потенційно може зняти заперечення цих (і не тільки) країн щодо вступу України до ЄС.
Втім, Україна як член ЄС має стати учасником єдиного європейського ринку, тому якось дивно, що на цьому ринку вона буде обмежена в правах.
З цього приводу вже висловився міністр агрополітики та продовольства України Тарас Висоцький.
"Для нас існує принципова різниця між перехідним періодом і постійним обмеженням. Україна готова до першого. Друге суперечило б самій логіці повноправного членства в Європейському Союзі", – заявив він.
Нові старі ринки
Ще до вступу в ЄС Україна, як і будь-яка країна-кандидатка, має адаптуватися до європейських стандартів, зокрема до тих, що стосуються аграрного сектору.
"Якщо наш агросектор буде повністю відповідати європейським стандартам, у Євросоюзу не буде причин відмовляти нам у повноцінному доступі до єдиного ринку, – сказав у коментарі "Апострофу" голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нів'євський. – Проте, якщо ми будемо вимагати якихось перехідних періодів, тоді у Євросоюзу звичайно буде абсолютний карт-бланш на те, щоб нам (щось) забороняти".
До речі, очікується, що Україна відповідатиме виробничим стандартам ЄС найближчим часом.
"Якщо робити це дуже швидко, ми можемо завдати суттєвої шкоди своєму агросектору", – сказала у розмові з виданням голова комітету з євроінтеграції асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) Олександра Авраменко.
За її словами, лише через зростання собівартості виробництва внаслідок переходу на євростандарти витрати вітчизняного агросектору зростуть щонайменше на €2 млрд.
Враховуючи вже існуючі логістичні проблеми через блокування Росією українських чорноморських портів, додаткові витрати зроблять нашу сільгосппродукцію неконкурентоздатною на традиційних ринках Африки, Азії та Близького Сходу.
"Але, якщо ми втратимо конкурентоздатність на третіх ринках, куди ми будемо експортувати цю продукцію? Лишається Європейський Союз. При цьому Європейський Союз каже, що не дасть нам повного доступу до свого ринку", – сказала Олександра Авраменко.
Обмежуючи доступ до свого ринку, Євросоюз декларує наміри сприяти поверненню нашої країни на треті ринки.
Причому розмови про це почалися ще влітку 2025 року.
"Розуміючи, що Україна через війну, через дії Росії втратила присутність на традиційних ринках збуту, ЄС запропонував розробити інструменти для того, щоб на ці ринки повернутися, – розповідає Авраменко. – Але майже рік пройшов, а Європейська комісія все ще не реалізувала ті заходи".
Аграрні фінанси ЄС – "за" і "проти"
Також незрозуміла ситуація з фінансуванням ЄС для наших аграріїв.
За словами Олега Нів'євського, Україна може розраховувати на фінансову підтримку ЄС на етапі, що передує вступу:
"Зазвичай, Єврокомісія алокує певну суму на процес підготовки країни для повноцінного членства – це так звана програма IPARD (Instrument for Pre-Accession Assistance for Rural Development – програма фінансової та технічної підтримки ЄС країнам-кандидаткам в адаптації сільського господарства до євростандартів – "Апостроф")".
Що стосується допомоги вже після набуття членства, то, на думку експерта, вона не така вже й важлива для України.
"Якщо дивитися на (фінансову) підтримку, яка є в Європі, то не думаю, що вона була б нам корисна, тому що це переважно погектарні субсидії, і, згідно з дослідженнями, це має, скоріше негативний ефект – як не парадоксально, вони шкодять зростанню продуктивності, – розповів Нів'євський. – Грубо кажучи, фермерів це розслабляє. Тож, з точки зору розвитку нашого агросектору, я б не хотів, щоб наші фермери отримували такого типу допомогу".
Обмеження доступу до аграрних субсидій не є особливістю політики ЄС лише щодо України. Так, під час попереднього розширення, яке відбувалося у 2004–2007 роках, нові члени — а їх було аж 12 — поступово збільшували доступ до "аграрних" фінансів протягом десятирічного перехідного періоду.
"В принципі, це було б адекватною стратегією і для України, – каже Олександра Авраменко. – Проте зараз ми не розуміємо, які саме інструменти будуть в доступі для України".
При цьому є ризик того, що ми не отримаємо й гроші в рамках підготовки до вступу:
"Зараз немає активних розмов про те, що Україна буде отримувати якісь фінансові інструменти додатково до тих, що є зараз – таких як, наприклад, Ukraine Facility (програма на 2024–2027 роки у розмірі €50 млрд для відновлення економіки та проведення реформ в рамках підготовки України до повноправного членства в ЄС – "Апостроф")".
Складна дилема
Україна опинилася в непростій ситуації: з одного боку, не можна свідомо жертвувати агросектором, який є однією з головних складових національної економіки, з іншого — не можна через агросектор гальмувати усю євроінтеграцію країни.
Який з цієї ситуації може бути вихід?
Щодо як доступу до фінансів ЄС, так і доступу до його ринку, йдеться про поступовий процес.
"Можливо, ми б створювали якісь нові ланцюги доданої вартості з фокусом на експорті на треті ринки – наприклад, більше тваринницької продукції з використанням українських зернових як кормової бази, – каже Олександра Авраменко. – Або ми б могли стати частиною ланцюгів, де б українська зернова група використовувалась для виробництва біоетанола або біометану, і ми б мали високу ціну за продукцію і при цьому не конкурували б з європейськими фермерами".
Все це треба обговорювати з європейськими партнерами, зокрема, в рамках п’ятого переговорного кластера, в якому є аграрні розділи:
"Тож, будемо чекати на його відкриття, будемо очікувати на початок переговорного процесу. Ми маємо відстоювати наші інтереси – не загубити себе під-час вступу до Європейського Союзу".
