В Україні впав аграрний експорт. Це пов'язано з постійними ворожими обстрілами наших портів, що майже унеможливлює транспортування українських товарів морем.
"Апостроф" з'ясував, як ситуація з експортом позначиться на українській економіці, що буде з цінами на продукти харчування, і чи загрожує Україні голод.
Через російські обстріли портів Великої Одеси експорт української сільськогосподарської продукції суттєво впав, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
"За серпень експортовано близько 35% — лише третину від того, що мало би бути експортовано", – сказав він.
Ворог посилив атаки на порти України цього літа, що фактично заблокувало експорт українських товарів Чорним морем.
Наразі поставки здійснюються альтернативними маршрутами – через дунайські порти, а також автомобільним та залізничним транспортом через західний кордон. Але, як каже Тарас Висоцький, цими шляхами вивезти всі обсяги продукції неможливо.
За словами першого заступника міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Сергія Деркача, альтернативні маршрути наразі дозволяють експортувати близько 4,5 млн тонн вантажів на місяць, тоді як морський коридор мав потужність у 6 млн тонн на місяць.
Втім, додав Деркач, Україна разом з партнерами працює над тим, щоб збільшити експортні потужності цих маршрутів.
Менше експорту – менше валюти?
Аграрний сектор традиційно займає одне з головних місць в українській економіці, а аграрний експорт є важливим джерелом надходження валюти в країну. У 2025 році агроекспорт забезпечив понад $20 млрд валютної виручки. Вже зрозуміло, що цього року показник буде набагато скромнішим.
Тож яких наслідків слід чекати від падіння експорту?
За словами координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, попри суттєве зменшення валютних надходжень від експорту, якогось значного тиску на гривню очікувати не варто.
"Катастрофи не станется. На курсі гривні це не відіб'ється ніяк, бо він залежить від спроможності Національного банку України на неї впливати, а вони зараз величезні – понад $52 млрд золотоівалютних резервів і очікується ще більше. Є ритмічні надходження валюти від міжнародних партнерів – $40-50 млрд на рік, тож з платіжним балансом у нас все добре", – пояснив експерт у розмові з "Апострофом".
Що стосується торгового балансу, то в Україні він вже й так давно від'ємний:
"І йому – що мініс $30 млрд, що мінус $35 млрд – без різниці".
Проте якщо на курсі гривні та, відповідно, на купівельній спроможності населення падіння валютної виручки від експорту не позначиться, для власне аграріїв це буде важким ударом.
"Якщо обмеження експорту триватимуть ще два місяці, недоотримана або відкладена експортна виручка може наблизитися до $1 млрд, а з урахуванням зниження внутрішніх цін, дорожчої логістики та можливих втрат якості загальний економічний ефект буде більшим", – сказав у коментарі виданню керівник аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Максим Гопка.
За його словами, для аграрного сектору це загрожує недоотриманням доходів та погіршенням ліквідності виробників.
"Фермерам потрібні кошти для розрахунків за оренду, зарплати, матеріально-технічні ресурси та фінансування наступної посівної", – додав експерт.
Ціни зростають чи падають?
Ще однією значною проблемою для аграріїв у зв'язку з обмеженням експорту є те, що наразі складські приміщення переповнені.
"У нас не вивезено 10 млн тонн зерна врожаю 2025 року. А це – фінансовий ресурс, який потрібен для того, щоб закінчити осінньо-польові роботи і посіяти озимі, – сказав "Апострофу" експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – По-друге, для того, щоб складати урожай 2026 року, потрібні ємності, які сьогодні заповнені урожаєм 2025 року".
Крім того, через обмеження експорту, а також потужностей для зберігання, ціни на аграрну продукцію всередині України знижуються, при тому що на світовому ринку вони навпаки зростають.
"На сьогодні ціна однієї тонни зерна – 7500 грн, при тому, що фактична собівартість – у півтора рази вища, – розповідає Олег Пендзин. – Для аграріїв – це жах, тому що вони різко втрачають доходи".
Цінове падіння відбувається по всіх товарних позиціях.
"Ціна продовольчої пшениці 2-го класу в центральній Україні знизилася майже на 31%, ячменю — приблизно на 27%, кукурудзи — на 15%, – каже Максим Гопка. – Для окремих культур ціни вже опустилися нижче собівартості: на початок серпня різниця для пшениці становила близько $15/тонна, а для ячменю — понад $40/тонна. Водночас альтернативні маршрути експорту є значно дорожчими, через що реалізація частини продукції стає збитковою".
Особливо гостро це відчувають малі та середні виробники:
"Вони не мають достатніх власних потужностей для зберігання та кредитних можливостей і тому можуть бути змушені швидше реалізовувати зерно за невигідною ціною".
Посівна під загрозою?
За гіркою іронією, ситуація, що склалася з українським експортом, може стати вигідною для простих українців.
"Через шалену конкуренцію (аграрна) продукція стане дешевше", – пояснює Олег Гетман.
Але сильно радіти цьому не варто.
Падіння цін, нерідко нижче собівартості, призводить до скорочення оборотних коштів у виробників, які потрібні, зокрема, для проведення посівної кампанії.
"Аграрії менше посадять, потім менше зберуть, і ціни будуть значно вищими, – каже Олег Пендзин. – Тобто стратегічні перспективи – це біда".
Втім, надія на вирішення проблеми зберігається.
"Для агровиробників розширено можливості використання програми "Доступні кредити 5-7-9%" на оборотний капітал, а також готуються механізми фінансування під заставу вже зібраного врожаю, – розповідає Максим Гопка. – Тобто ризик для посівної є реальним, але мова йде не про неминучий зрив посівної, а про проблему пошуку фінансування для її проведення за умов падіння доходів від реалізації врожаю".
Чи готуватись до порожніх полиць?
Якщо цього року та наступного аграрії посіють менше, ніж планували, чи означає це, що на нас очікує дефіцит продуктів?
"Цього року ми зберемо 64 млн тонн зерна. У нас ще 10 млн тонн невивезенного. Це вже 74 млн тонн. І це – без олійних. Внутрішнє споживання – 18 млн тонн. Як ви думаєте, буде дефіцит?", – каже Олег Пендзин.
Він додає, що навіть за значного скорочення урожаю продовольчого дефіциту не буде.
Україні вистачає виробничих потужностей, проте є інша проблема.
"Існують суттєві логістичні виклики через масштабні руйнування складської інфраструктури, зокрема в Києві та області, де було виведено з ладу майже третину площ класу А загальнонаціонального обсягу, а також через знищення великих розподільчих центрів у Дніпрі, Харкові та Одесі", – каже Максим Гопка.
За його словами, через це проблеми матимуть характер не тотального дефіциту чи "порожніх полиць", а тимчасового скорочення асортименту та короткострокових перебоїв з постачанням.
"Найбільшого ризику зазнають продукти, що потребують безперервного холодового ланцюга та частих поставок: молочна продукція, охолоджене м'ясо та риба, свіжі овочі й фрукти, а також напівфабрикати", – пояснив експерт.
Це також може позначитися на цінах певних продуктів.
"Щодо цінової динаміки, суттєвого подорожчання продовольства не прогнозується, адже на ринку діятимуть різноспрямовані тренди. З одного боку, ускладнена логістика може спровокувати точкове зростання цін на молочні та м'ясні товари в межах 5-10%. З іншого боку, на внутрішньому ринку накопичилася значна пропозиція зернових через активні жнива та обмежені експортні можливості, що створює стійкий тиск на зниження внутрішніх цін, – зазначив Максим Гопка. – До завершення основного періоду збору врожаю зерно не дорожчатиме, однак тривалий логістичний шок і блокування експорту можуть трансформуватися у прямі економічні збитки для агровиробників через погіршення їхнього фінансового стану та подальше падіння закупівельних цін".
