Новий Трудовий кодекс в Україні: що зміниться для працівників і роботодавців

В Україні розробили проєкт нового Трудового кодексу, покликаний повністю дерадянізувати законодавство про працю та замінити чинний Кодекс законів про працю 1971 року.

Про це йдеться у картці проєкту Трудового кодексу, опублікованому на сайті парламенту.

Документ розроблено на виконання Закону України "Про дерадянізацію законодавства України" з метою адаптації трудових відносин до сучасних умов ринкової економіки та імплементувати міжнародні стандарти, зокрема конвенції МОП, Європейську соціальну харту й 14 директив Європейського Союзу.

Зазначено, що чинний КЗпП орієнтований на радянську індустріальну економіку з великими підприємствами, тоді як із 2000 року чисельність працівників у виробничій сфері скоротилася більш ніж тричі. До того ж застаріла бюрократична система та "реактивний" принцип охорони праці (реагування вже після нещасних випадків) не забезпечують належного захисту працівників та створюють надмірне навантаження на бізнес.

Проєкт акта інкорпорує норми законів України "Про оплату праці", "Про відпустки", "Про колективні угоди та договори" та "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

Ключові принципи розробки проєкту:

• Збалансування інтересів сторін та захист і відновлення порушених прав;

• Забезпечення стабільності трудових відносин і розмежування колективно-договірних та індивідуальних відносин;

• Спрощення процедур укладання та розірвання трудових відносин;

• Гарантування права на належні, безпечні й здорові умови праці та захист від необґрунтованого звільнення;

• Дотримання конвенцій МОП і директив ЄС, забезпечення недискримінації та реалізація принципу рівної оплати чоловіків і жінок за працю рівної цінності;

• Створення рівних можливостей для професійного зростання, підготовки та підвищення кваліфікації;

• Забезпечення захисту материнства, дітей та молоді.

Основні нові положення законопроєкту:

• Запровадження обов’язкового письмового трудового договору та розширення спектра строкових договорів (короткострокових, сезонних, учнівських, для домашніх працівників);

• Чітке визначення ознак трудових відносин;

• Врегулювання роботи з підсумованим обліком робочого часу, праці домашніх працівників та правового статусу робітників від агентств тимчасового працевлаштування;

• Реформування порядку надання відпусток, зокрема пов’язаних із народженням та вихованням дітей, на принципах гендерної рівності;

  Продовження після реклами

  РЕКЛАМА

• Запровадження нової системи запобігання виробничим ризикам на основі їх оцінювання, контролю й управління;

• Впровадження медіації для індивідуальних спорів, а також примирних процедур і трудового арбітражу для колективних спорів разом із вдосконаленням порядку проведення страйків;

• Врегулювання нагляду за дотриманням законодавства та визначення порядку проведення інспекційних відвідувань.

Прогнозовані наслідки для сторін:

• Роботодавці: спрощення та мінімізація бюрократичних процедур оформлення відносин, створення європейської системи безпеки праці й оцінки ризиків на робочих місцях;

• Працівники: підвищення мобільності на ринку праці, легкість у пошуку роботи, збільшення кількості офіційно оформлених робітників, підвищення рівня захисту здоров'я та відповідальності роботодавців;

• Професійні спілки: посилення діяльності профспілок і громадських організацій щодо захисту прав та надання гарантій працівникам.

Документ підписав міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко. Реалізація акта не потребуватиме додаткових видатків із державного чи місцевих бюджетів.

Як писав "Апостроф", у серпні голова Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехов запропонував зараховувати один рік роботи на прифронтових територіях як два роки страхового стажу.