Упродовж січня–листопада 2025 року фінансування сектору безпеки й оборони з державного бюджету сягнуло 2,22 трлн грн. Це становить майже дві третини — 62,9% — усіх видатків загального фонду. Лише у листопаді на ці потреби було спрямовано 221,7 млрд грн.

Такі дані оприлюднило Міністерство фінансів України.

Найвагомішу частку коштів спрямували на виплату грошового забезпечення та заробітної плати з нарахуваннями — 1,40 трлн грн. У листопаді на ці цілі витратили 132,8 млрд грн. Загалом це 39,4% від усіх видатків за 11 місяців 2025 року. Порівняно з аналогічним періодом минулого року ці витрати зросли на 238,2 млрд грн, або на 20,6%.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Значний ресурс також було використано на соціальне забезпечення — 582,7 млрд грн, з яких 58,3 млрд грн припало на листопад. Це 16,5% від загального обсягу видатків і на 14,1% (або 72,1 млрд грн) більше, ніж торік.

На оплату товарів і послуг держава спрямувала 518,5 млрд грн (у листопаді — 60,5 млрд грн), що відповідає 14,7% усіх витрат. Зокрема, ці кошти використовувалися для забезпечення потреб Збройних Сил України, а також для фінансування програми державних гарантій медичного обслуговування населення через Національну службу здоров'я України.

Окремою статтею стали субсидії та поточні трансферти підприємствам, установам і організаціям — 434 млрд грн за 11 місяців, у тому числі 49,6 млрд грн у листопаді. Це 12,3% від загального обсягу видатків.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

На обслуговування державного боргу було спрямовано 319,9 млрд грн (40 млрд грн — у листопаді), що становить 9% усіх витрат. У річному вимірі ці видатки зросли на 33,2 млрд грн, або на 11,6%.

Ще 173,1 млрд грн держава перерахувала у вигляді трансфертів місцевим бюджетам. У листопаді ця сума склала 16,8 млрд грн. Загалом це 4,9% від усіх видатків і на 6,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Після 16-годинних переговорів європейські лідери не змогли узгодити пряму передачу заморожених державних активів Росії Україні. Як пише Politico, це стало "суттєвою поразкою" для канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, які тижнями просували план використання €210 млрд російських заморожених активів на користь України. Натомість саміт завершився ухваленням "плану Б", на якому наполягав прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер.