Кабінет Міністрів України презентував бюджетну декларацію на найближчі три роки, в якій враховано два варіанти розвитку подій: залежно від того, коли завершиться війна. У документі визначено основні фінансові орієнтири, включно з курсом валют, рівнем інфляції та соціальними гарантіями для громадян.
Про це повідомляє народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, передає "Апостроф".
Ключові показники та прогнози
За "базовим сценарієм", який передбачає закінчення війни, в уряді прогнозують інфляцію у 2027 році на рівні 8,9%, а курс долара на кінець того року – 48,3 грн. Загалом в оптимістичному варіанті очікується поступове послаблення гривні: середньорічний курс зросте з 44,4 грн/$ у 2026 році до 50,7 грн/$ у 2029-му.
У разі завершення бойових дій у 2026 році, уряд планує поступове скорочення дефіциту бюджету: з 18,5% ВВП у 2026 році до 5,5% у 2029 році. Також очікується, що видатки на оборону досягнуть свого піка у 2027 році (5,05 трлн грн), після чого почнуть знижуватися. Водночас зростання державного боргу у 2027 році очікується на рівні 113% ВВП. Потреба України у міжнародній фінансовій допомозі лише у 2027 році становитиме понад 2,1 трлн грн.
Соціальні стандарти та зарплати
Уряд планує підвищувати соціальні стандарти темпами, що випереджають інфляцію. Протягом трьох років прогнозується зростання мінімальної заробітної плати майже на 29%. Також передбачено збереження виплат для військових:
"Доплата до зарплат військовим - плюс 10 тис грн для тилових фахівців має бути продовжено і наступного року", – передає нардепка слова прем'єр-міністерка Юлії Свириденко.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Податкові дискусії
Окремо на Комітеті ВР розглядається законопроєкт № 15262, який передбачає підвищення податку на прибуток для комерційних банків до 50%. Ольга Василевська-Смаглюк виступила проти цієї ініціативи, зазначивши:
"Це нищівна норма, яка перекреслить ритмічність кредитування".
Проти такої ініціативи виступає і Нацбанк, зазначаючи, що рентабельність банків знижується, а додаткове оподаткування не має бути основним інструментом наповнення бюджету.
Також "Апостроф" писав про те, що Україна прискорює реформування фінансового сектору, щоб привести банківські та страхові правила у відповідність до європейських вимог протягом наступних трьох років. Це дозволить зміцнити довіру міжнародних інвесторів та сприятиме інтеграції української економіки з ринком ЄС.
