Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 11 грудня фактично відхилив сім ключових пунктів запропонованого Сполученими Штатами початкового мирного плану, що складається з 28 пунктів. Йдеться про положення, які, зокрема, передбачають територіальний обмін на основі лінії зіткнення та надання надійних гарантій безпеки для України. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики уточнюють, що Лавров фактично відхилив положення, які стосуються:
- замороження поточної лінії зіткнення в Запорізькій та Херсонській областях;
- перезапуску Запорізької АЕС під контролем МАГАТЕ, а не Росії;
- надання надійних гарантій безпеки Україні та підтвердження її суверенітету.
Крім того, російський міністр виступив проти вимоги до НАТО лише припинити подальше розширення, а не наполягати на поверненні Альянсу до кордонів, що були до 1997 року. Він також відкинув дозвіл на розміщення європейських винищувачів у Польщі та не захотів прийняти норм ЄС щодо захисту релігійних меншин як необхідної основи для українських законів із цього питання.
Лавров запропонував ультиматуми, висунуті Сполученим Штатам і НАТО в грудні 2021 року, як основу для гарантій безпеки для Росії. Ці вимоги, зокрема, передбачають "гарантії безпеки", які фактично рівнозначні руйнуванню чинного Альянсу, включно з вимогою до НАТО припинити розгортання сил або систем озброєння в державах-членах, які приєдналися після 1997 року.
З територіальних питань фахівці ISW відзначили, що Лавров послався на конституцію Росії, де незаконно анексовані Крим, Донецька, Луганська, Запорізька та Херсонська області є "невіддільними та рівноправними суб’єктами РФ". Цим він підкреслив, що "Росія не може віддавати території, закріплені в її конституції".
"Заяви Лаврова від 11 грудня свідчать про те, що Кремль не бажає прийняти початковий 28-пунктовий мирний план, а Росія натомість вимагатиме подальших змін, якщо Україна погодиться на нього", — йдеться у звіті.
Continue after commercialADVERTISING
В ISW наголосили, що високопосадовці Кремля, включаючи Путіна, аналогічним чином відхиляли ключові пункти 28-пунктного плану протягом останніх тижнів. Також зазначається, що Кремль не влаштовує проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання угоди, як це передбачено 25-м пунктом плану.
Аналітики звернули увагу, що депутати російської Держдуми, яких Кремль використовує для формування російської громадської думки, також чітко дали зрозуміти, що Росія залишається незацікавленою в підписанні будь-яких мирних угод, включаючи початковий мирний план із 28 пунктів.
Як писав "Апостроф", Le Monde заявляє, що Україна нібито готова погодитися на створення демілітаризованої зони на Донбасі з метою припинення війни. Це стало однією з територіальних поступок, на які Київ погодився в рамках переглянутого мирного плану, підготовленого у співпраці зі США та європейськими лідерами.
Мирні зусилля США
Перша версія американського плану містила 28 пунктів і висувала низку умов, неприйнятних для Києва. Серед них були: вимога до України поступитися рештою Донбасу, удвічі скоротити чисельність ЗСУ, заморозити лінію бойового зіткнення в Запорізькій та Херсонській областях, а також визнати російську мову державною.
Після зустрічі представників Сполучених Штатів та України в Женеві було підготовлено доопрацьований рамковий документ. Financial Times повідомляло, що план скоротили до 19 пунктів. Президент Володимир Зеленський пізніше підтвердив, що оновлена версія не містить усіх початкових 28 пунктів.
30 листопада відбулися переговори української та американської делегацій у Флориді щодо мирного плану для закінчення війни в Україні.
Через два дні, 2 грудня, у Кремлі відбулась п'ятигодинна зустріч диктатора Росії Володимира Путіна зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, зятем Дональда Трампа. Представники США прибули до Москви для обговорення плану. За підсумками цієї бесіди помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що компромісного варіанту щодо врегулювання поки не знайдено.
2 грудня, Зеленський повідомив, що оновлена версія проєкту мирного плану містить 20 пунктів, але зауважив, що "деякі речі ще треба допрацювати".
Наступного дня, 3 грудня, прессекретар глави РФ Дмитро Пєсков заявив, що неправильно стверджувати, нібито Володимир Путін відкинув мирний план США, наголосивши, що відбувся "нормальний робочий процес і пошук компромісу".
4 грудня Україна отримала запрошення від американської сторони відвідати Сполучені Штати з метою продовження переговорів в рамках мирних зусиль.
Близько 05:00 5 грудня у Сполучених Штатах Америки завершилася нова зустріч українських та американських делегацій.
7 грудня президент США Дональд Трамп висловив, що він "трохи розчарований" Зеленським, додавши, що український лідер досі не ознайомився з його мирною пропозицією, хоча її нібито схвалила українська команда та погодила Росія.
8 грудня Зеленський сказав, що елементи плану США потребують подальшого обговорення з низки "чутливих питань", включаючи гарантії безпеки для України та контроль над Донецькою та Луганською областями.
The Wall Street Journal писало, що Трамп посилив тиск на Україну, домагаючись її швидкої згоди на запропоновану мирну формулу. Водночас ключові сторони досі істотно розходяться у позиціях щодо врегулювання війни, а європейські чиновники вважають, що процес узгодження може затягнутися на місяці.
Зеленський повідомив, що Україна перебуває на завершальній стадії роботи над "20 пунктами фундаментального документа", який має визначити параметри закінчення війни. Увечері 10 грудня Українська сторона передала Сполученим Штатам відповідь на "мирний план" адміністрації Трампа.
