Нинішня команда Офісу президента продовжує виконувати свої функції навіть без формального керівника, однак кадрова невизначеність загострює внутрішньополітичну динаміку та ускладнює управління державними процесами.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив експерт Центру "Об’єднана Україна" Богдан Попов.
Попов пояснив, що призначення нового керівника ускладнюється одразу кількома факторами. По-перше, очільник ОП має мати бездоганну репутацію та не бути пов’язаним із попередніми корупційними скандалами. По-друге, ця посада вимагає високого рівня компетентності, адже керівник ОП виконує не лише адміністративні, а й політичні функції — зокрема координує діяльність міністрів і контролює ключові державні процеси.
"Це дуже важке питання, і не можна сказати, що його вирішення буде швидким", — зазначив Попов.
Він наголосив, що функціонал керівника ОП в Україні значно ширший за протокольні обов’язки — це посада, на якій замикаються ключові державні процеси. Водночас саме такий обсяг відповідальності робить її небезпечною для подальшої політичної кар’єри.
"Керівник офісу — це дуже токсична посада. Нагадаю, що в історії України немає жодного керівника Офісу президента, який би потім продовжив успішну публічну політичну кар’єру. Тому що, в принципі, керівником офісу витираються всі погані рішення, всі провали. На керівника офісу часто спускають усіх собак", — зазначив Попов.
Коментуючи можливі кандидатури, зокрема начальника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова чи міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, експерт висловив сумнів у їхній зацікавленості в цій посаді. Щодо заступника голови ОП Павла Паліси він зауважив, що військовому без значного політичного досвіду буде складно адаптуватися до кулуарної специфіки роботи.
"Якщо ця посада буде переформатована, то, в принципі, на неї можна розглядати будь-яку гідну людину з військового блоку. Але якщо це буде роль такого верблюда, який на собі несе всі арки каравану, то важко, скажемо так, запускати людину без усіх цих кулуарних аспектів", — додав експерт.
Попов наголосив, що ситуацію ускладнює кадровий голод у виконавчій владі та політична боротьба в парламенті. Наразі вакантними залишаються кілька міністерських посад, а можливе переведення чинного міністра на посаду голови ОП лише поглибить кризу, чим може скористатися опозиція.
Він підсумував, що нинішня команда Офісу президента здатна працювати та без формального керівника, однак тривала кадрова невизначеність підсилює внутрішньополітичну напругу та ускладнює ухвалення стратегічних рішень.
"Якщо владна команда не дуже налаштована ділитися портфелями, а опозиція — дуже налаштована їх отримати, то створювати зараз тріщину, з якої можна зробити велику прірву, — це дуже складне і контроверсійне внутрішньополітичне рішення", — підкреслив Попов.
Continue after commercialADVERTISING
Що передувало
НАБУ 10 листопада оголосило про старт масштабної антикорупційної операції, названої "Мідас", метою якої є викриття протиправної діяльності в українському енергетичному секторі.
Відомо, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) вилучили кілька телефонів і ноутбуків під час обшуків, проведених у колишнього глави Офісу президента Андрія Єрмака.
28 листопада Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура провели обшуки в Андрія Єрмака. Уже ввечері Зеленський заявив, що керівник його офісу написав заяву про відставку.
5 грудня Зеленський провів обговорення з першим заступником міністра закордонних справ Сергієм Кислицею, зокрема щодо ключових напрямків дипломатичної роботи та переговорного процесу.
Перед цим, вранці 5 грудня, народний депутат України Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі анонсував, що нібито має бути оголошено ім'я нового керівника Офісу президента України. Ця інформація з'явилася через тиждень після того, як посаду залишив попередній очільник Андрій Єрмак.
"Апостроф" детально розповідав, хто може очолити ОП. Серед ймовірних кандидатів – Юлія Свириденко (прем’єр-міністерка), Оксана Маркарова (експосолка України в США), Павло Паліса (заступник глави ОП), Михайло Федоров (віцепрем’єр-міністр), Кирило Буданов (начальник ГУР) або Денис Шмигаль (міністр оборони). Детальніше про це - у нашому матеріалі.
Народний депутат України, представник фракції "Слуга народу", член Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Богдан Кицак розповів, що наступним очільником Офісу президента може стати міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Кадрові перестановки в уряді та в ОП, ймовірно, відбудуться під час останнього пленарного тижня Верховної Ради у грудні.
Політолог, виконавчий директор Міжнародної асоціації малих громад Олексій Буряченко повідомив, що призначення нового голови Офісу президента наразі затягується, хоча публічний список кандидатів уже звузився до чотирьох ключових фігур.
Попри відставку Андрія Єрмака, робота Офісу президента продовжує функціонувати у звичному режимі, а колишній очільник поступово втрачає реальний вплив на внутрішні бюрократичні процеси.
Президент України Володимир Зеленський провів консультації з претендентами на посаду керівника Офісу президента, проте ще не визнавчився, хто його очолить - є багато технічних питань з приводу призначення нового очільника.
Зеленський заявив, що процес визначення нового керівника Офісу Президента супроводжується настільки великою кількістю пропозицій, обговорень і тиску, що інколи "легше ліквідувати ОП", ніж призначити на посаду конкретну людину.
