Попри відставку Андрія Єрмака, робота Офісу президента продовжує функціонувати у звичному режимі, а колишній очільник поступово втрачає реальний вплив на внутрішні бюрократичні процеси.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" повідомив голова аналітично-адвокаційної організації "Центр Спільних Дій" Олег Рибачук.
За його словами, після відставки керівника Офісу президента Андрія Єрмака у президента Володимира Зеленського було кілька сценаріїв дій: ігнорувати ситуацію, піти на радикальне реформування ОП або обрати інерційний шлях. Радикальні зміни, зокрема переформатування Офісу у виключно секретаріатський орган без політичного впливу, так і не були реалізовані.
"Другий варіант у нього був — радикально реформувати офіс, просто піти на звільнення таких одіозних людей, як заступник керівника Офісу президента Олег Татаров. Оголосити про те, що офіс тепер буде центром активного спілкування і взаємодії, що він не буде здійснювати невластиві йому функції за Конституцією — впливу на виконавчу владу, на правоохоронні органи", — сказав він.
Рибачук пояснив, що відсутність керівника не паралізувала роботу ОП, адже це велика бюрократична структура з десятками радників, заступників і департаментів.
"У Єрмака було багато заступників. У нього десятки різних радників. Там є основа секретаріату або офісу — це департаменти, які мають своїх керівників", — зазначив він.
Президент зараз зосереджений на зовнішньополітичній діяльності та дипломатії, більшу частину часу проводить за кордоном і відклав рішення щодо нового формату роботи ОП. Він також публічно говорив, що певний час може працювати й без очільника Офісу.
Рибачук наголосив, що вплив Єрмака після втрати посади різко зменшився.
"Мені здається, що цей вплив зараз незрівнянно зменшується. Як правило, люди демонструють вірність, особливо в таких структурах, твоїй посаді. Єрмак втратив посаду, і тому він не може розраховувати на якусь там особливу вдячність бюрократів. Тим більше не може намагатися на щось впливати", — сказав він.
Експерт підкреслив, що теорії про "тіньове керівництво" є безпідставними, адже без прямого доступу до президента важелів впливу фактично не залишається.
Щодо подальшої долі Єрмака після відставки та обшуків, офіційної інформації наразі немає. Відомо лише, що він відвідував керівника воєнної розвідки, що породило припущення про можливу спробу виїзду за кордон.
"Це буде вже особистий ляпас президенту Зеленському. Я думаю, що там відповідні служби мають це розуміти. Єрмаку не можна давати можливість виїхати за кордон. І йому самому це… ну, це фактично тікати, підтверджуючи винуватість у речах, стосовно яких він не отримав підозру", — сказав він.
Рибачук припустив, що пауза в гучних заявах антикорупційних органів може бути пов’язана з рекомендаціями європейських партнерів зменшити медійну складову розслідувань, щоб уникнути шкоди міжнародному іміджу України.
Відставка Єрмака
НАБУ 10 листопада оголосило про старт масштабної антикорупційної операції, названої "Мідас", метою якої є викриття протиправної діяльності в українському енергетичному секторі.
Відомо, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) вилучили кілька телефонів і ноутбуків під час обшуків, проведених у колишнього глави Офісу президента Андрія Єрмака.
28 листопада Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура провели обшуки в Андрія Єрмака. Уже ввечері Зеленський заявив, що керівник його офісу написав заяву про відставку.
5 грудня Зеленський провів обговорення з першим заступником міністра закордонних справ Сергієм Кислицею, зокрема щодо ключових напрямків дипломатичної роботи та переговорного процесу.
Перед цим, вранці 5 грудня, народний депутат України Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі анонсував, що нібито має бути оголошено ім'я нового керівника Офісу президента України. Ця інформація з'явилася через тиждень після того, як посаду залишив попередній очільник Андрій Єрмак.
"Апостроф" детально розповідав, хто може очолити ОП. Серед ймовірних кандидатів – Юлія Свириденко (прем’єр-міністерка), Оксана Маркарова (експосолка України в США), Павло Паліса (заступник глави ОП), Михайло Федоров (віцепрем’єр-міністр), Кирило Буданов (начальник ГУР) або Денис Шмигаль (міністр оборони). Детальніше про це - у нашому матеріалі.
Народний депутат України, представник фракції "Слуга народу", член Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Богдан Кицак розповів, що наступним очільником Офісу президента може стати міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Кадрові перестановки в уряді та в ОП, ймовірно, відбудуться під час останнього пленарного тижня Верховної Ради у грудні.
Політолог, виконавчий директор Міжнародної асоціації малих громад Олексій Буряченко повідомив, що призначення нового голови Офісу президента наразі затягується, хоча публічний список кандидатів уже звузився до чотирьох ключових фігур.
