Шведсько-американський економіст і дипломат Андерс Ослунд охарактеризував потенційних наступників Дональда Трампа, назвавши Джей Ді Венса "повним опортуністом" без власних переконань, а Марко Рубіо — політиком, який "продався" і втратив самостійність. На його думку, обидва становлять ризик для України.
Про це він сказав у коментарі "Критичному мисленню" з Віктором Шлінчаком.
— У чому головна різниця між Венсом і Рубіо як політичними типами? Хто з них ближчий до MAGA-бази, а хто — до ролі державного спадкоємця Трампа?
— Очевидно, що Джей Ді Венс — це повний опортуніст, який не має жодної базової позиції з жодного питання. Він змінював усе: змінював своє ім’я тричі, змінював релігію. Він одружений з жінкою індійського походження, його троє дітей мають індійські імена і водночас зараз він постає як білий супремасист.
Тобто Венс просто пливе за течією і фактично його фінансує Пітер Тіль — один із найгірших білих супремасистів-мільярдерів у США, який витратив близько 50 мільйонів доларів, щоб провести Венса до Сенату. Тому Венс не незалежний політик.
Рубіо ж колись був дуже здібним молодим політиком, але зараз, по суті, «продався», щоб стати людиною Трампа. Раніше він був активно залучений у трансатлантичні зв’язки: щороку відвідував Мюнхенську безпекову конференцію, підтримував НАТО та Україну. Його головною пристрастю була зміна режиму на Кубі.
Але тепер здається, що він змінює свої позиції залежно від того, чого хоче Трамп. Кожна нова заява Рубіо — це або сюрприз, або, швидше, відображення думки Трампа, а не його власної.
Отже, це дві дуже проблемні фігури. Водночас Рубіо зміг обратися сенатором у молодому віці у Флориді, дуже конкурентному штаті. Венс же став сенатором від Огайо фактично тому, що мав значно більше грошей за інших завдяки фінансуванню Пітера Тіля.
Якщо порівнювати їх, Рубіо хороший спікер, він вміє говорити. Венс — нудний оратор, у нього зовсім немає харизми. Тому Венс — це політик, який, на мою думку, може швидко втратити позиції, тоді як Рубіо, ймовірно, так чи інакше втримається.
— Хто з цієї пари для України менш ризикований?
— Обидва є слугами Трампа. Трамп — ворог України. Він ненавидить демократію, ненавидить Європейський Союз, ненавидить Україну і симпатизує Путіну. Йому імпонують імперіалізм, клептократія та автократія. І Венс, і Рубіо змушені підлаштовуватися під це.
Венс не має жодної відданості Україні. У Рубіо вона колись була, тому він дещо менш небезпечний. Але обидва дуже проблемні фігури, які, по суті, «продали душу» Трампу, і Україні не варто очікувати від них нічого хорошого.
— Чим реально відрізняється їхній підхід до Європи, НАТО і війни в Україні?
— Як я вже казав, Рубіо до Трампа підтримував НАТО. Я не думаю, що він робив якісь негативні заяви щодо Європейського Союзу. Венс же не має жодної відданості ні Україні, ні Європі.
І, звісно, головний контраст у тому, що Венс приїжджав на Мюнхенську безпекову конференцію на початку минулого року і фактично повчав європейців за їхню демократичність, зокрема висловлюючи підтримку партії «Альтернатива для Німеччини».
Найбільш показово, що він зустрівся з лідеркою цієї напівфашистської сили — Алісою Вайдель, але відмовився зустрічатися з тодішнім канцлером Німеччини, соціал-демократом.
Таким чином, Венс займає радикальну позицію. І зараз він, як і Рубіо, їздить до Угорщини, просуваючи Віктора Орбана. Обох туди фактично спрямували, тому що Трамп симпатизує Орбану.
Орбан, на думку критиків, вибудував масштабну корупційну систему, перетворивши Угорщину на одну з найбільш корумпованих країн Європейського Союзу, активно посилював авторитарні тенденції та обмежував свободу медіа.
Саме такі підходи подобаються Трампу. І якщо ти працюєш із ним, ти змушений приймати ці ідеї та підлаштовуватися під них.
Тому, на мою думку, всі ці політики працюють на Трампа. І якщо він не зможе перетворити свою владу на більш авторитарну, їхня політична кар’єра може зазнати серйозного удару.
