Встановлення антидронових сіток на мостах Києва може не забезпечити належного захисту від російських безпілотників, водночас створюючи додаткове навантаження на конструкції переправ. Крім того, перекриття руху мостами під час повітряних тривог фактично допомагає ворогу досягти однієї з його цілей — зупинити транспортне сполучення.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів директор ГО "Інститут міста" Олександр Сергієнко.
За словами експерта, встановлення таких конструкцій без належних інженерних розрахунків може виявитися неефективним.
"Як на мене, це просто імітація бурхливої діяльності. Якщо вони від реактивних дронів не захищають, то який сенс їх встановлювати? Прості гвинтокрилі дрони, вони і так збиваються 100%", - сказав він.
За його словами, для захисту трансформаторних підстанцій використовують міцні металеві риштування, які мають витримувати вагу сітки та приймати на себе удар безпілотника. Натомість конструкції, встановлені на мостах, на його думку, можуть виявитися недостатньо міцними.
Експерт припустив, що в разі влучання дрона сітка разом із ним може впасти на міст. Він також наголосив, що такі загородження не гарантують захисту від реактивних безпілотників.
"Весь сенс цієї сітки, щоб дрон підірвався саме на сітці, а не на споруді. Судячи з того, які на вигляд оці слабенькі розтяжки, ця сітка, мабуть, разом з дроном впаде на міст. От, ніяких гарантій вона не дає", - сказав він.
За словами Сергієнка, рішення про встановлення антидронових сіток мали б ухвалювати після ретельної інженерної оцінки. Однак він вважає, що роботи проводилися поспіхом, без належного прорахунку можливих наслідків.
Він зазначив, що додаткове навантаження може створити ризики для мостів, які не розраховані на такі зміни. Через це інженерам, імовірно, доведеться обмежувати рух окремими смугами, щоб зменшити навантаження на споруди.
Сергієнко наголосив, що мости перебувають на балансі міста, тому можливі пошкодження доведеться усувати коштом міського бюджету. На його думку, саме тому перед встановленням захисних конструкцій необхідно оцінити їхню безпеку та ефективність.
Експерт вважає, що відповідальність за рішення щодо захисту мостів у воєнний час передусім лежить на Київській міській військовій адміністрації та її керівництві.
"У нас вищий військовий орган у Києві — це Київська міська військова адміністрація. Вся відповідальність лежить саме на військових. Чогось вимагають все з Кличка, з мера, а насправді вища влада в воєнний час зараз в руках військової адміністрації. Тому вона несе відповідальність і, відповідно, вищестоящі органи, Кабінет Міністрів і президент", - сказав він.
За його словами, обмеження руху ускладнює пересування містом і створює додаткові проблеми для киян. Водночас однією з цілей російських атак на транспортну інфраструктуру є порушення сполучення.
"Перекривати міст це взагалі працювати на руку ворога. Вони цього і добиваються, щоб по мосту ніхто не їздив", - сказав він.
За словами Сергієнка, поширення практики встановлення антидронових сіток на інші мости потребує обґрунтування, адже наразі залишається невідомим, наскільки ефективним буде такий захист і скільки коштів на нього витратять. Він також зауважив, що кошти, які спрямовують на оборону міста, могли б мати відчутніший ефект за умови належного використання.
"Апостроф" повідомляв, що у Києві 12 жовтня тимчасово запровадили зміни в роботі зеленої лінії метрополітену та двох автобусних маршрутів. Причиною стало перекриття руху Південним мостом.
