Київські рятувальники перейшли на надзвичайний режим роботи через масштабні обстріли критичної інфраструктури та тривалі блекаути. Для забезпечення життєдіяльності столиці залучено резерви з інших регіонів і розгорнуто широку мережу мобільних пунктів допомоги.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" повідомив речник Головного управління ДСНС у місті Києві Павло Петров.
За його словами, попри те, що рятувальники працюють у посиленому режимі ще з 2022 року, нинішня ситуація вимагає особливої концентрації зусиль. Через удари по об'єктах енерго- та теплогенерації до столиці прибули підрозділи ДСНС із Тернополя, Вінниці, Хмельницького, Черкас та інших областей.
"Ми вже були в такому ритмі, що якщо нам потрібно більше сил, резерви підтягуються майже за годину, і ми навчилися працювати в таких умовах. Але не все так просто, як здається, і ворог завдає нам серйозної шкоди через обстріли саме об'єктів енерго- та теплогенерації в столиці", — зазначив речник.
Він повідомив, що особлива увага приділяється роботі "Пунктів незламності". За даними ДСНС, лише з 9 січня у Києві розгорнуто 90 мобільних наметів, до яких по допомогу вже звернулися понад 56 тисяч осіб. Загальна кількість пунктів у столиці, з урахуванням стаціонарних, перевищує 1400.
"Просто дякуйте рятувальникам, якщо ви приходите в такі пункти. Просто дякуйте за їхню допомогу і за їхню роботу. Я думаю, що більше ніж подяка їх нічого не зігріє, тому що вони повинні розуміти, для кого вони це роблять", — підкреслив Петров.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Речник також звернув увагу на те, що рятувальники не лише забезпечують побутові потреби містян, а й оперативно реагують на звернення через лінію 112. Зокрема, ДСНС допомагає комунальним службам виявляти критичні ділянки, де через відсутність опалення необхідно терміново розгортати додаткові пункти обігріву.
Він зазначив, що система ротації кадрів і залучення регіональних підрозділів дозволяє підтримувати працездатність особового складу в умовах екстремальних навантажень. Водночас Петров закликав киян бути свідомими та не нехтувати сигналами повітряної тривоги.
"Апостроф" повідомляв, що очільник Міністерства енергетики Денис Шмигаль прогнозує перехід від екстрених до жорстких, втім, чітких графіків у Києві.
ДТЕК раніше повідомив, що в Києві повернення до стабільних графіків відключень поки що неможливе через те, що енергосистема досі перебуває в аварійному режимі: попри те, що вдалося заживити критичну інфраструктуру, нині ситуація у місті залишається аварійною. Електроенергії не вистачає навіть для того, щоб вмикати та вимикати за регулярними графіками.
У столиці станом на 21 січня фахівцям енергосфери вдалося відновити електропостачання для всіх об'єктів критичної інфраструктури. Ще близько 44 тис. осель залишаються без електропостачання. Найбільш складна ситуація зберігається у Дніпровському та Деснянському районах.
За даними Міністерства енергетики, у Києві та області ситуація вкрай складна через додаткове навантаження, спричинене морозами. До відновлення світла та тепла залучені аварійні бригади з інших областей та Укрзалізниці. Ремонтні бригади енергетиків та теплокомуненерго працюють у безперервному режимі.
У Києві вже найближчої ночі почнуть відновлювати теплопостачання для більш ніж 3 тис. будинків, однак опалення повернеться упродовж двох днів.
В інтерв'ю виданню The Times міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що столиця стрімко наближається до гуманітарної кризи через постійні удари Росії по критичній інфраструктурі — лише за січень місто залишили близько 600 тисяч мешканців.
