У Києві розбудовано одну з найпотужніших в Україні систем протидії домашньому насильству, яка охоплює повний цикл допомоги — від кризового дзвінка до тривалої реабілітації у притулках. Попри загальне зростання кількості звернень на 30%, у столиці фіксують позитивну тенденцію: завдяки превентивній роботі психологів та соціальних служб зменшується кількість випадків, що потребують безпосереднього втручання поліції та відкриття кримінальних проваджень.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла заступниця голови КМДА Марина Хонда.
Вона наголосила, що в Києві створена одна з найкращих в Україні інфраструктур підтримки, яка забезпечує повний цикл супроводу — від першого дзвінка до повної адаптації.
Система включає цілодобові кризові лінії, секретні "кризові кімнати" для негайного порятунку та притулки, де постраждалі можуть перебувати до пів року під наглядом мультидисциплінарних команд.
"В нас розбудована достатньо серйозна система фіксації домашнього насильства. Вона, до речі, визнана однією з найкращих в Україні, а також визнана національною сервісною службою щодо якості надання цих послуг. В нас працює як кризова лінія, так і підготовлені психологи, кризові кімнати та можливість перебування людини, яка є жертвою домашнього насильства, у відповідних притулках. І це супровід мультидисциплінарних команд", — зазначила Хонда.
Вона підкреслила, що діти, які стають свідками домашнього насильства, автоматично вважаються постраждалими, тому з ними ведеться окрема робота. Особлива увага приділяється дітям та людям старшого віку, які не можуть самостійно пересуватися.
"10% фактів, які ми фіксуємо, стосуються людей старшого віку, особливо тих, хто маломобільний. Найбільшою категорією серйозною, на яку ми звертаємо увагу, є люди старшого віку, у яких є опікуни. Тобто людина визнана недієздатною, і хтось із дітей або родичів стає опікуном цієї людини, але по факту, стаючи опікуном, він може стати і кривдником", — розповіла Марина Хонда.
Вона наголосила, що мобільні бригади виїжджають як за викликом поліції, так і самостійно, а кризові кімнати забезпечують комплексну допомогу — від психологічної підтримки до юридичного супроводу. Вони супроводжують дітей, забезпечують тимчасове перебування у кризових кімнатах та допомагають людині прийняти рішення щодо подальшого життя. Існують також спеціалізовані бригади для ветеранів, де працюють психологи, обізнані з посттравматичними синдромами.
"Якщо вже виїздить поліція, і вже є факти, то виїжджає мобільна бригада. В таких випадках ми забираємо безпосередньо постраждалих від домашнього насильства разом з дітьми. Для нас головне завдання, щоб не було повернення в коло насильства", — підкреслила заступниця голови КМДА.
Хонда зазначила, що важливо реагувати на перші ознаки психологічного, економічного чи фізичного насильства та не боятися звертатися на гарячу лінію (1520 або 044-272-1520). Завдяки превентивній роботі системи у Києві зменшилася кількість прямих викликів поліції, оскільки багато проблем вдається вирішити на ранніх етапах.
"За перший квартал на 30% більше звернень, ніж за перший квартал минулого року. І тут питання в тому, що потрібно не боятися про це говорити. Ніхто не говорить, що треба про це говорити публічно, але ви точно можете зателефонувати на гарячу лінію. Система вже почала працювати по-іншому. І судові рішення, і виконання таких судових рішень — це не просто тимчасове перебування, це комплексна послуга", — підкреслила вона.
"Апостроф" повідомляв, що у Києві запускають нові рішення, щоб забезпечити безперервну реабілітацію для дітей з інвалідністю навіть у складних умовах — зокрема під час відключень світла чи відсутності ліфтів. Одним із ключових рішень стало впровадження спеціального транспорту з підйомниками, який допомагає дітям дістатися до реабілітаційних центрів.
