У Києві запускають нові рішення, щоб забезпечити безперервну реабілітацію для дітей з інвалідністю навіть у складних умовах — зокрема під час відключень світла чи відсутності ліфтів. Одним із ключових рішень стало впровадження спеціального транспорту з підйомниками, який допомагає дітям дістатися до реабілітаційних центрів.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда.
Вона підкреслила, що для дитини з інвалідністю сталість реабілітації є життєво важливою, а зимові блекаути стали надзвичайним викликом для родин, які проживають на високих поверхах.
"Для такої дитини дуже важливо, щоб процес не припинявся. І коли ми говоримо, що немає світла і, наприклад, дитина проживає з мамою або з бабусею, або з дідусем, то, звичайно, доросла людина не може постійно зносити і піднімати дитину, особливо якщо, наприклад, це підліток. Для того, щоб не зупинявся такий процес, ми почали саме з лівого берега, це Деснянський, Дніпровський, Дарницький район. Була домовленість, що в цьому автотранспорті у фахівців, які приїздять за дитиною, будуть відповідні підйомники для того, щоб забезпечити оцю безперервність надання допомоги", — пояснила Хонда.
За її словами, однією з найбільших проблем є фізична недоступність житла. У багатьох старих будинках, особливо п’ятиповерхівках, відсутні ліфти, а під час відключень електроенергії навіть там, де вони є, діти з інвалідністю фактично опиняються заблокованими у квартирах. Це критично, адже для таких дітей реабілітація має бути безперервною: навіть коротка пауза може відкинути весь прогрес назад.
Вона зазначила, що пілотний проєкт на лівому березі вже розширюється на правобережну частину міста. Спочатку його реалізували у Деснянському, Дніпровському та Дарницькому районах, де ситуація з відключеннями була найскладнішою. У цих районах реабілітаційні центри отримали спеціальний транспорт із підйомниками, який дозволяє доставляти дітей на заняття навіть у складних умовах: фахівці можуть допомогти спустити дитину з квартири, доправити до центру і повернути додому за підтримки ЮНІСЕФ. Крім того, місто розглядає підйомники як комплексне рішення не лише для дітей, а й для дорослих та ветеранів.
"На сьогодні вже ЮНІСЕФ підтвердило продовження саме постачання таких підйомників для реабілітаційних центрів правого берегу, наших міських центрів. Але насправді, давайте відверто, такі підйомники мають бути не лише для дітей з інвалідністю, але і для людей з інвалідністю, дорослих, в тому числі для ветеранів, які живуть на високих поверхах. Ми зараз намагаємося більш комплексно підійти до всієї сфери, враховуючи, що кількість дітей з інвалідністю і людей з інвалідністю в Києві збільшується, на жаль, у зв'язку з війною", — зауважила вона.
Вона зазначила, що є багато бар’єрів, які столиця має подолати на шляху до повної інклюзивності. Найскладнішим етапом залишається адаптація старого житлового фонду.
"Перший бар'єр — це комфортний вихід з будинку. Ми маємо розуміти, що це перший бар'єр, з яким стикається людина з інвалідністю, особливо в кріслі колісному, особливо якщо це старі будинки і вхідні групи дуже складні для переоблаштування. Другий, звичайно, бар'єр — це можливість дістатися до будь-якої точки, це і про світлофори з відповідною озвучкою, це і про безперешкодний доїзд до зупинки громадського транспорту, і це використання метрополітену", — наголосила посадовиця.
Вона додала, що ситуація поступово змінюється і на рівні суспільства. Якщо раніше ініціативи з безбар’єрності часто зустрічали нерозуміння, то зараз кияни дедалі більше усвідомлюють їхню важливість. Адже такі зміни корисні не лише для людей з інвалідністю, а й для батьків із дитячими візками, людей із травмами та інших маломобільних груп.
"Два роки тому, коли ми починали взагалі процес переоблаштування вхідних груп, були негативні реакції. Зараз, відверто скажу, вже є більш адекватне розуміння того, для кого це. Тому що, знаєте, безбар'єрний вихід навіть з під'їзду — це ж не лише про людину в кріслі колісному, це і про маму з дитиною, маму з візочком, людина може просто зламати ногу. Тому відверто скажу, зараз ми вже не відчуваємо такого ось нерозуміння", — зазначила Хонда.
"Апостроф" повідомляв, що механізм супроводу ветеранів у Kyiv Military Hub працює за принципом "єдиного вікна" — це не разова консультація, а комплексна допомога: від оформлення документів до фізичного супроводу в установи. Фахівці допомагають як самим ветеранам та особам з інвалідністю внаслідок війни, так і членам їхніх родин, включаючи сім’ї загиблих і зниклих безвісти.
Український ринок праці поступово адаптується до повернення захисників, проте ветерани та роботодавці все ще стикаються зі взаємними упередженнями. Для ефективної інтеграції в цивільне життя колишнім військовим важливо трансформувати бойовий досвід у професійні навички, а бізнесу — позбутися стереотипів щодо психологічного стану ветеранів.
У Києві розширюють мережу Military Hub, щоб ветерани та їхні родини могли отримувати комплексну підтримку в кожному районі столиці. Нові хаби обладнують безбар’єрними приміщеннями, спортивними залами, зонами психологічної допомоги та просторами для перекваліфікації й навчання.
