У Києві на Либідській з’явився символічний напис "Нам теж боляче. Ми не зберегли Тарілку. Вибач нас, Флоріан" на підтримку Летючої тарілки Флоріана Юр’єва.
Відео акції почало активно ширитися в соцмережах. Розповідаємо про акцію, історію споруди та її автора, а також присвячений "Тарілці" фільм.
Творець напису, Макс Михайлов (янгбуся), прагнув привернути увагу до загрози знищення архітектурної пам’ятки та втрати модерністської спадщини міста: "Сьогодні українці воюють не лише за землю, але й за власну культуру – за пам’ять, за архітектуру, за фізичні докази нашого існування. Проте парадоксально: ми часто самі ж знищуємо те, за що боремось".
Читайте також: Шедевр світового неомодернізму: цікаві факти про знамениту "Тарілку" на Либідській у Києві, фото.
"Я хочу розповісти історію про одну архітектурну перлину – 'Тарілку' на Либідській, створену Флоріаном Юр’євим. Ця унікальна споруда – символ епохи, уособлення українського модернізму, і водночас – жертва байдужості", – зазначає Максим. – "Попри численні петиції, обговорення і протести, забудовники знаходять способи обійти закон і перетворюють пам’ятку на тінь самої себе".
Це звернення до нас усіх – нагадування, що байдужість убиває не гірше за війну. Коли ми дозволяємо нищити спадщину, ми стираємо власну історію.
Нагадаємо, що Житній ринок отримав охоронний статус об’єкта культурної спадщини.
Історія тарілки
"Летючу тарілку" спроєктував український архітектор Флоріан Юр'єв. Спочатку він мріяв створити у будівлі світломузичний театр – тему кольорової музики він досліджував у вільний час.
Та партійне керівництво СРСР мало інші плани: у споруді мали розміститися Інститут науково-технічної інформації, архів КДБ і Комуністичної партії України. Відтак команда "Київпроєкту" на чолі з Юр'євим та Левом Новиковим у 1960-х розробила проєкт будівлі.
Попри численні обмеження, Юр'єв використав шанс створити щось оригінальне. Його "Летюча тарілка" стала одним із найяскравіших зразків радянського модернізму. Головна особливість споруди – кінолекційна зала у формі велетенської лінзи діаметром понад 34 метри. Кругла форма, навіяна ідеєю підкорення космосу, мала й практичне значення – залу збудували без підпор, щоб не заважати руху пішоходів.
Будівництво завершили 1971 року. Сферичну стелю вкрили тонким шаром штукатурки, що забезпечувало чудову акустику – з будь-якого місця було добре чути музику та голос. Завдяки цьому тут навіть проводили концерти.
За "новаторство в архітектурі" Юр'єв отримав 16 тисяч рублів, які справедливо розподілив між усіма учасниками проєкту – навіть сантехніками. Це викликало обурення у керівництва, після чого архітектор залишив "Київпроєкт".
Втім, "тарілка" стала справжньою візитівкою Києва. Її зображення потрапляло на листівки й у путівники, а сама споруда надихала нове покоління архітекторів.
Доля Летючої тарілки
У 1990-х роках будівля почала занепадати: фасад руйнувався, системи комунікації виходили з ладу. У 2012 році приміщення передали Фонду держмайна, а частину площ здали в оренду приватній компанії на 20 років із правом реконструкції.
2015 року з’явилися плани зведення торговельного центру Ocean Mall поруч із "тарілкою". За деякими варіантами, її мали інтегрувати у ТРЦ, що викликало протест киян. Громадські активісти та сам Флоріан Юр'єв долучилися до ініціативи #savekyivmodernism, вимагаючи прозорості реконструкції.
20 жовтня 2020 року Міністерство культури внесло "Будинок УкрІНТЕІ" (офіційна назва "тарілки") до Державного реєстру пам'яток архітектури місцевого значення, присвоївши охоронний №3000-Кв.
Після смерті Юр'єва у 2021 році будівлю обгородили парканом, пояснивши це плановою реставрацією. У квітні 2024 року Мінрегіон заявив, що "Летюча тарілка" збереже автентичність у межах проєкту ТРЦ. Але восени 2024-го активісти, серед яких Дмитро Перов, повідомили, що Ocean Mall фактично "поглинає" споруду.
21 листопада 2024 року Київрада передала "тарілку" під будівництво ТРЦ. Хоча за проєктом пам’ятку мали зберегти без змін фасаду, вже у січні 2025 року у "Києві Цифровому" з’явилася петиція із закликом врятувати будівлю, яка зібрала понад 6 тисяч підписів.
"Наразі 'тарілку' Флоріана Юр'єва просто знищує ТРЦ Ocean Mall!" – написав автор петиції Анатолій Погорілий.
Згідно ТиКиїв, у відповідь Департамент охорони культурної спадщини Києва заявив, що в медіа ширяться "маніпулятивні тези", і всі роботи виконуються згідно з погодженим проєктом. Та більшість киян не вірить у ці твердження – багато хто вважає, що замість реставрації фактично триває реконструкція з надбудовою.
Хто такий Флоріан Юр'єв
Флоріан Юр'єв – архітектор, художник, поет, учений і майстер музичних інструментів. Народився 1929 року в Сибіру, у родині біолога Іллі Юр'єва та Марії Большак, представниці народу евенків. Ім’я отримав на честь предка – лицаря Флоріана фон Гаєра.
Після навчання в Іркутському училищі мистецтв переїхав до Києва, де вступив на архітектурний факультет Художнього інституту (зараз НАОМА).
Саме він створив герб Києва часів УРСР з каштаном, проєкт мікрорайону "Нивки-3" та найвідоміша його робота – будівля Українського інституту науково-технічної інформації, більш відому як "Летюча тарілка". Юр'єв замислював споруду як світломузичний театр, адже активно досліджував теоретику кольоромузики.
Флоріан Юр'єв помер 2021 року, невдовзі після того, як "Летюча тарілка" отримала статус пам'ятки архітектури місцевого значення.
Фільм про тарілку
Для того, щоб заглибитися в історію цієї незвичної споруди, рекомендуємо до перегляду стрічку "Нескінченність за Флоріаном" – дебютний повнометражний фільм режисера Олексія Радинського, лауреата фестивалів "Молодість", Docudays UA, "Миколайчук Open".
У 2022-му стрічка отримала Національну премію кінокритиків "Кіноколо" як найкраще документальне кіно. Картина присвячена історії боротьби за модерністську споруду "Летюча тарілка" в Києві та творчій спадщині її автора.
"Цим фільмом я хотів наголосити на тому, що місто Київ за останні роки стало практично непридатним до життя. Причина цього проста – необмежений вплив комерційної забудови та повна деградація міської влади, яка обслуговує виключно інтереси забудовного лобі. Історія з "Летючою тарілкою" – це лише один із десятків прикладів цього", – прокоментував Радинський для Суспільне.
Стрічка виросла з короткометражного фільму "Колір фасаду: синій", який описував боротьбу за "тарілку". Повна версія глибше розкриває життя й спадщину Юр'єва, який працював у різних галузях – від архітектури до філософії.
У фільмі використано матеріали з архівів та особистого фонду Юр'єва, а також документальні кадри з його участю. Хоча архітектор не дожив до прем’єри, він встиг ознайомитися зі сценарієм і схвалив свої репліки.
Цікаві новини для вас:
- Найцікавіші будівлі Києва: будинок з привидами, літаюча тарілка і мальовничі замки.
- "Всесвіт Якова Гніздовського": у Києві розпочалася виставка до 110-річчя видатного графіка.
- "Cellarium": виставка Милани Стадної про життя "вже непотрібних речей" відкрилась у Києві.
