У четвер, 30 жовтня, Сейм Латвії після багатогодинних та запеклих дебатів у другому остаточному читанні затвердив законопроєкт про денонсацію Конвенції Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок і насильством у сім'ї, відомої як Стамбульська конвенція. Затверджений закон має протягом 10 днів надійти на розгляд до президента Едгара Рінкевича, який повинен вирішити, проголошувати його чи повертати на повторний розгляд до Сейму.
Про це повідомляє Delfi, висвітлюючи результати голосування та реакцію депутатів.
Голосування завершилося на користь денонсації: 56 депутатів проголосували "За", серед них – вся опозиція (від партій "Латвія на першому місці", Національне об'єднання, "Об'єднаний список" і "Стабільності") та більшість від коаліційного Союзу "зелених" і селян (СЗК). Проти виступили 32 депутати від "Нової Єдності" та "Прогресивних".
Занепокоєння з приводу бажання Латвії вийти зі Стамбульської конвенції "ще напередодні голосування висловили дипломати 15 європейських країн".
Дебати та аргументи проти денонсації
Запеклі дебати в Сеймі тривали "з 10 ранку до 10 вечора". Усі 17 пропозицій, що надійшли до другого читання, були відхилені Комісією з закордонних справ. Поправки вносили лише депутати коаліційних партій "Нова Єдність" та "Прогресивні", які не підтримують вихід із конвенції.
Противники денонсації емоційно висловлювалися на трибуні, закликаючи не виходити з міжнародного договору. Депутат Агіта Заріня-Стуре ("Нова Єдність") поділилася особистим досвідом, зазначивши: "Моя мама дуже часто ходила в сонячних окулярах, тому що батько її бив. Він бив її тоді, коли якийсь чоловік просто подивився в її бік. Це – не ігри".
Інші парламентарії також критикували прихильників денонсації. Депутат Антоніна Ненашева ("Прогресивні") заявила, що "всім політичним силам у Сеймі також необхідно чітко вибрати сторону – ви на боці Європи чи на боці східної дезінформації та пропаганди?". Її колега Лейла Расіма ("Прогресивні") додала, що для людей це не гра, а для Латвії "це крок до зближення з Росією".
Подальші дії президента
Після затвердження закону Сеймом, президент Едгар Рінкевич має кілька інструментів для дій. Зі слів президента випливає, що "він має право повернути закон на повторний розгляд до Сейму". Цим правом він може скористатися, оскільки за присвоєння законопроєкту терміновості проголосували лише 52 депутати, а не необхідні дві третини.
Також юрист Суду Європейського союзу Інета Зіємеле нагадала, що президент має право призупинити проголошення закону на два місяці для збору підписів виборців за проведення референдуму. Однак "у експертів з конституційного права немає єдиної думки" про можливість винесення такого закону на всенародне голосування.
Президент Рінкевич повідомив, що прийме рішення, коли закон опиниться на його столі.
Читайте також в "Апострофі" про те, що у Нідерландах 29 жовтня відбулися дострокові парламентські вибори, де обирали 150 депутатів на наступні 4 роки. Ультраправа партія PVV Герта Вілдерса втрачає позиції, а підтримка центристської D66 різко зросла.
