Україна вже використовує у бойових операціях два шведські літаки дальнього радіолокаційного виявлення та управління ASC 890, передані Швецією. Ці повітряні платформи дають українським військовим змогу виявляти повітряні загрози на значній відстані та ефективніше координувати дії своїх сил.
Про це пише Svensk Verkstad із посиланням на заяву міністра оборони Швеції Пола Йонсона для Dagens industri.
"Україна вже певний час використовує шведські ASC 890 у бойових операціях. Це дає їй важливу можливість виявляти загрози на великих відстанях і ефективніше керувати своїми силами", — зазначив Йонсон.
За даними шведського видання, однією з важливих функцій ASC 890 є виявлення крилатих ракет. Через низьку висоту польоту такі цілі можуть бути складнішими для своєчасного виявлення наземними радіолокаційними станціями.
Про використання переданого Швецією літака у бойових умовах раніше не повідомляли офіційно. Міністерство оборони України згодом підтвердило, що ASC 890 залучався до бойових операцій.
За інформацією українського оборонного відомства, один із літаків здійснив бойовий виліт у березні 2026 року.
Швеція передала Україні два ASC 890 у межах пакета військової допомоги, про який було оголошено у 2024 році. На той момент шведські Повітряні сили ще не мали готової заміни для цих літаків.
Тепер ситуація змінилася. За словами Йонсона, перший новий літак радіолокаційного виявлення GlobalEye Швеція планує отримати вже до літа наступного року.
GlobalEye виробництва Saab є новішою системою радіолокаційної розвідки та управління. Літак оснащений потужнішими радарами та має більшу дальність дії порівняно з ASC 890.
Шведський міністр оборони зазначив, що GlobalEye дозволить значно ширше контролювати повітряний простір, морську акваторію та наземну обстановку. За його словами, це посилить оборонні можливості Швеції та дасть змогу раніше виявляти потенційні загрози.
Таким чином, після передачі Україні ASC 890 Швеція переходить на нове покоління літаків дальнього радіолокаційного виявлення, тоді як українські військові вже використовують отримані платформи у бойовій роботі.
"Апостроф" повідомляв, Росія поступово втрачає можливості для повноцінної роботи цивільної авіації через міжнародні обмеження, проблеми з літаками та посилення вимог до безпеки польотів. Водночас подальше обмеження авіасполучення з РФ може стати додатковим економічним та політичним інструментом тиску на Москву.
