У Європейському Союзі почали обговорювати можливість тимчасового обмеження права вето для нових держав-членів після їх вступу до блоку. Таку ідею розглядають на тлі тривалих суперечок із Угорщиною, яка неодноразово блокувала ключові рішення ЄС, зокрема щодо підтримки України.
Як повідомляє The Guardian, у Брюсселі вивчають варіант, за якого нові члени Євросоюзу протягом перехідного періоду не матимуть повного права блокувати рішення у сферах зовнішньої політики, санкцій чи податкових питань.
Йдеться про потенційні обмеження впливу на найбільш чутливі напрямки, серед яких санкційна політика, бюджетні рішення та стратегічні ініціативи ЄС. Причиною для таких дискусій став досвід взаємодії з урядом Віктора Орбана, який неодноразово затримував або блокував спільні рішення Союзу.
Європейські дипломати називають таку модель одним із можливих способів уникнути паралічу роботи ЄС після майбутнього розширення. Водночас у самому Євросоюзі визнають, що реалізація подібного механізму може бути юридично складною та викликати суперечки щодо рівності прав держав-членів.
За даними видання, серед варіантів також розглядають застосування перехідних правил до перших нових учасників, зокрема Чорногорії, яка наразі є однією з найближчих кандидаток на вступ.
У Німеччині та низці інших країн ЄС дедалі активніше підтримують реформу системи ухвалення рішень. Там вважають, що Євросоюз із понад 30 державами не зможе ефективно працювати за нинішнього принципу одностайності.
Окремо в матеріалі згадується Україна, яку в ЄС розглядають як особливий випадок через війну, масштаб майбутньої відбудови та стратегічне значення для європейської безпеки. За оцінками європейських чиновників, технічно Київ здатен пройти шлях до членства упродовж кількох років, однак остаточне політичне рішення залежатиме від безпекової ситуації та перебігу війни.
Раніше ми писали, що Європейський Союз активізував обговорення щодо можливого представника на майбутніх переговорах із Росією про завершення війни в Україні. Серед потенційних кандидатів називають президента Фінляндії Александра Стубба, експрем’єра Італії Маріо Драґі, колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель, а також очільницю європейської дипломатії Каю Каллас. Водночас головним питанням залишається те, чи погодиться Росія на присутність ЄС за столом переговорів.
