Європейський Союз активізував обговорення щодо можливого представника на майбутніх переговорах із Росією про завершення війни в Україні. Серед потенційних кандидатів називають президента Фінляндії Александра Стубба, експрем’єра Італії Маріо Драґі, колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель, а також очільницю європейської дипломатії Каю Каллас. Водночас головним питанням залишається те, чи погодиться Росія на присутність ЄС за столом переговорів.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.
Політолог вважає, що сама поява дискусії навколо кандидатури представника Європи свідчить про зміну підходів як у Москві, так і у Вашингтоні. За його словами, Європа прагне бути безпосереднім учасником переговорного процесу, адже її присутність посилює позиції України.
Експерт нагадав, що раніше Росія категорично відмовлялася від участі Європейського Союзу в переговорах. Однак після заяв Володимира Путіна про можливу кандидатуру Герхарда Шредера ситуація почала змінюватися.
"Після того, як Путін дійсно сказав про Шредера, фактично почався етап торгів. І тут найцікавіше, чому Росія була змушена змінити свої підходи", — пояснив він.
На думку Леонова, однією з найбільш компромісних кандидатур може стати Маріо Драґі, оскільки його риторика щодо Росії є достатньо стриманою. Відтак Кремлю буде складніше відкрито виступати проти його участі.
"Я думаю, що це кандидат, який найбільше відповідає всім вимогам. І те, що він достатньо нейтрально говорить про Росію, це, знаєте, станом на зараз достатньо програшний момент, бо у росіян не буде можливості заперечити його участь у переговорах суто з формальних причин", — сказав політолог.
Він зазначив, що переговорна конструкція може бути дворівневою: політичну рамку представлятиме Кая Каллас як офіційна представниця Євросоюзу, а безпосередні переговори вестиме окрема людина — наприклад, Маріо Драґі.
За словами експерта, ЄС уже фактично формує власний пакет вимог до Москви, який може стати основою спільної переговорної позиції.
Головним питанням залишається те, чому Росія взагалі має погодитися на присутність Європейського Союзу за столом переговорів. Леонов вважає, що причина насамперед економічна. Росії критично важливо розуміти перспективи санкційної політики ЄС після можливого перемир’я. Саме Європа залишається ключовим центром ухвалення санкційних рішень, і без її участі жодні домовленості про пом’якшення обмежень не матимуть реального значення для Кремля.
За його словами, Пекін уже давно наполягає на тому, щоб Європа брала участь у переговорах поряд зі США, Україною та Росією.
"Китай вже декілька років наполягає на тому, що за столом переговорів мають бути не тільки США, Україна і Росія, а й обов'язково Європа та Китай", — наголосив Леонов.
Леонов додав, що Європа поступово переходить до більш активної оборонної політики, зокрема обговорює створення власних систем балістичного озброєння та посилення ядерного стримування. На його думку, для Кремля це створює довгострокову геополітичну загрозу.
"Апостроф" повідомляв, що президент Фінляндії Александр Стубб припустив, що може стати представником Європейського Союзу на майбутніх мирних переговорах із Росією. За його словами, сам діалог стане можливим лише після того, як російська сторона візьме на себе зобов'язання припинити вогонь.
Україна після результативних контактів з американською стороною щодо безпеки сподівається на повернення до змістовних перемовин зі США та РФ за участі Європи. Київ розраховує, що це станеться найближчими тижнями.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив про готовність Сполучених Штатів допомогти у проведенні переговорів для завершення війни в Україні. Посадовець підтвердив, що отримав від очільника російського МЗС Сергія Лаврова послання Володимира Путіна для Дональда Трампа і вже передав його американському лідеру. Також Рубіо прокоментував загрозу ескалації та російські попередження щодо небезпеки у Києві.
