Україна веде переговори з Європейським Союзом щодо можливого пом’якшення або запровадження винятків із механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM для металургійної продукції. Водночас цей інструмент уже створює суттєві виклики для галузі та може негативно вплинути на один із ключових експортних секторів економіки.
Про це повідомляє Politico.
CBAM, який із 2026 року почав діяти у фінансовій площині, передбачає додаткові витрати для імпортерів продукції з високим рівнем вуглецевих викидів, зокрема сталі. Його мета — вирівняти конкурентні умови між європейськими виробниками та зовнішніми постачальниками. Однак для українських компаній, які працюють в умовах війни, це означає зростання вартості продукції та ускладнення доступу до ринку ЄС.
Представники бізнесу зазначають, що вплив нових правил уже відчувається: частина європейських покупців скорочує або скасовує замовлення через додаткові витрати, а окремі підприємства повідомляють про втрату контрактів на початку 2026 року. З огляду на те, що ЄС залишається головним ринком збуту для української металургії, такі зміни мають системний ефект.
Додатковий тиск на галузь чинить війна. Обсяги експорту металопродукції з України скоротилися більш ніж удвічі порівняно з довоєнним періодом. Підприємства також стикаються з ризиками безпеки та складнощами логістики, зокрема через атаки на портову інфраструктуру.
На цьому тлі український уряд проводить консультації з Єврокомісією щодо можливих рішень — від спеціальних умов до відтермінування повноцінного застосування механізму. До процесу залучені представники держави та бізнесу, які готують додаткові обґрунтування і пропозиції.
Водночас у ЄС наразі немає узгодженої позиції щодо можливих винятків. Подібні звернення від інших країн раніше не знаходили підтримки, а рішення щодо України залежатиме від оцінки Єврокомісії. Окремі європейські політики допускають можливість перегляду підходів, однак підкреслюють необхідність додаткового аналізу.
Українська сторона наголошує, що металургія є критично важливою галуззю — як для економіки, так і для оборонного сектору та майбутнього відновлення країни. Відтак питання CBAM виходить за межі торговельної політики і безпосередньо пов’язане з економічною стійкістю держави.
За оцінками Федерації роботодавців, запровадження механізму може коштувати Україні близько 5% ВВП уже у 2026 році. Загальний прогноз на рік також передбачає скорочення економіки на 4,8%, падіння експорту до ЄС на 7,8% і зниження показників переробної промисловості більш ніж на 13%. Зокрема, експорт довгого прокату до ЄС уже зменшився приблизно на 60%, а трубної продукції — на 44%.
Попри переговори, перспективи швидкого врегулювання залишаються невизначеними. Без змін у підходах ЄС ризики подальшого скорочення експорту та втрати частини промислового потенціалу України залишаються високими.
