Україна неодноразово намагалася отримати південнокорейські зенітно-ракетні комплекси KM-SAM II (Cheongung-II), які мають можливості перехоплення балістичних ракет, однак Сеул відмовляв через чинні обмеження на експорт зброї до країн, що перебувають у стані війни.
Водночас Південна Корея готується укласти нові угоди на постачання цих систем державам Близького Сходу, де також зберігається напружена безпекова ситуація.
Про це повідомляє Defense Express.
За інформацією видання, Південна Корея планує підписати контракти з Катаром та Кувейтом на постачання комплексів KM-SAM II. Деталі можливих домовленостей наразі не розголошуються.
Аналітики зазначають, що ці системи вже продемонстрували ефективність під час перехоплення іранських балістичних ракет в Об’єднаних Арабських Еміратах у межах американської операції "Епічна Лють". Саме тому інтерес до них з боку країн регіону залишається високим.
Наразі комплекси Cheongung-II перебувають на озброєнні лише у Південній Кореї та ОАЕ. Також їх очікують Саудівська Аравія й Ірак, причому Сеул прагне прискорити постачання для цих країн.
Водночас Україна раніше зверталася із запитом щодо придбання KM-SAM II, однак, за наявними даними, отримувала відмову через південнокорейське законодавство, яке забороняє постачання зброї державам, що ведуть війну.
У Defense Express звертають увагу, що це не стало перешкодою для передачі таких систем ОАЕ під час загострення конфлікту з Іраном. Ба більше, Південна Корея передавала Еміратам ракети до цих ЗРК зі своїх запасів як військову допомогу.
На думку аналітиків, нинішні переговори з Катаром та Кувейтом також свідчать, що формальне перемир’я між США та Іраном не стало фактором, який би зупинив укладання угод.
"Схоже, що за наявності політичної волі Південна Корея могла б постачати таке озброєння і Україні", – зазначають у Defense Express.
Окремо експерти нагадують, що KM-SAM II має російське технологічне коріння. Комплекс створювався за участі концерну "Алмаз-Антей" на основі ракети 9М96, яка використовується у системах С-400 та С-350. Саме це, припускають аналітики, може бути однією з причин небажання Сеула загострювати відносини з Москвою.
Раніше ми писали, що залучення північнокорейського контингенту до війни проти України стало для КНДР вигідним комерційним проєктом, який приніс бюджету країни сотні мільйонів доларів. Попри значні втрати серед особового складу, Пхеньян розглядає можливість відправлення додаткових тисяч військовослужбовців та робітників, що фактично перетворює армію КНДР на ресурс "військових гастарбайтерів" для Російської Федерації.