Південна Корея відкликає свого посла в Україні на тлі суперечки щодо оприлюднення інформації про передачу північнокорейських військовополонених.
Про це передає Yonhap News, передає "Апостроф".
Чому Південна Корея відкликає посла з України
Рішення Сеула пов’язане із суперечкою щодо оприлюднення інформації про передачу військовополонених із Північної Кореї.
Інших деталей щодо відкликання посла у повідомленні Yonhap News не наведено.
В чому причина: контекст
Відносини між Україною та Південною Кореєю серйозно загострилися через публічний дипломатичний скандал довкола передачі північнокорейських військовополонених та звинувачення щодо постачання нафтопродуктів.
Ситуація розвивається за двома головними напрямками:
Скандал із військовополоненими КНДР
У січні 2025 року ЗСУ взяли в полон на Курщині двох бійців із КНДР, які воювали на боці РФ. Згодом сторони домовилися про їх передачу Південній Кореї (яка вважає жителів півострова своїми громадянами). Проте виникли суперечки.
23 вересня 2026 року президент Володимир Зеленський під час виступу на Генасамблеї ООН публічно заявив про передачу цих полонених Сеулу.
Влада Південної Кореї звинуватила Київ у порушенні домовленостей про сувору конфіденційність. Сеул стверджує, що таємність була потрібна для безпеки родин полонених у КНДР. Крім того, південнокорейська розвідка заявила, що саме Україна спочатку просила про таємність, аби уникнути критики за те, що полонених не обміняли на українських військових.
Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон зазначив, що отримав повідомлення з вибаченнями від очільника МЗС України Андрія Сибіги, але назвав їх "недостатніми" і пригрозив рішучими кроками (аж до відкликання посла). Натомість МЗС України офіційно заявило, що Україна не вибачалася перед Сеулом, назвала передачу "жестом доброї волі", а конфлікт назвала "різницею у трактуванні режиму конфіденційності".
Звинувачення у постачанні пального до Росії
Радник Президента України з санкційної політики Владислав Власюк заявив, що у липні-серпні 2026 року з портів Південної Кореї до РФ було відправлено понад 176 тисяч тонн нафтопродуктів (переважно дизпального). Це нібито допомогло Кремлю нівелювати наслідки українських ударів по російських НПЗ. Для перевезень використовувалися підсанкційні танкери.
Адміністрація президента Південної Кореї категорично відкинула ці звинувачення, назвавши їх "неправильними, недоречними та неперевіреними". Офіційний Сеул стверджує, що за їхньою статистикою експорт пального до РФ не здійснювався, але пообіцяв перевірити, чи не було порушень експортного контролю третіми компаніями.
