Президент США Дональд Трамп дедалі більше зосереджується на подіях на Близькому Сході, відсуваючи війну в Україні на другий план. На цьому тлі європейські союзники поступово припиняють очікувати активнішої ролі Вашингтона у врегулюванні конфлікту, пише Politico.
За словами одного з європейських чиновників, ситуація навколо України зайшла у глухий кут і потребує нового імпульсу. Водночас останні події свідчать, що увага американського лідера наразі зміщена в інший бік, а його риторика дедалі частіше спрямована на критику союзників.
Зокрема, Трамп різко висловився щодо канцлера Німеччини, пригрозив скороченням військової присутності США в Європі та провів телефонну розмову з Володимиром Путіним, під час якої обговорювалося короткострокове припинення вогню без консультацій з Україною. Подібні кроки раніше могли б спричинити кризові реакції в європейських столицях, однак нині там дедалі більше адаптуються до нових реалій.
У Білому домі, як зазначають журналісти, інтерес до українського напрямку помітно знизився. Основний фокус змістився на Іран, що підтверджують і джерела серед американських чиновників. Навіть ключові представники адміністрації, які раніше займалися українським питанням, тепер значною мірою залучені до близькосхідного треку.
Для Європи така зміна пріоритетів стала сигналом до посилення власної оборонної автономії. Ідеї створення Європейського оборонного союзу отримують новий імпульс, а країни континенту активніше інвестують у військові можливості.
Водночас війна в Ірані має непрямий вплив і на Україну. З одного боку, енергетична криза грає на користь Росії, з іншого — Київ розширює співпрацю з партнерами у сфері оборонних технологій, зокрема систем протидії дронам.
Європейський Союз також намагається посилити підтримку України. Після тривалих дискусій було схвалено значний фінансовий пакет допомоги, а оборонні компанії нарощують виробництво на тлі невизначеності щодо подальших поставок озброєнь зі США.
На цьому фоні змінюється і підхід Києва. Президент Володимир Зеленський, який раніше активно намагався залучити підтримку Трампа, нині обережніше оцінює перспективи співпраці з Вашингтоном і шукає альтернативні дипломатичні формати, зокрема за участю Туреччини.
Соціологічні дані свідчать про зниження довіри українців до США як гаранта безпеки. Частка тих, хто вірить у подальшу підтримку, помітно скоротилася, як і рівень довіри до можливих американських гарантій.
Напруження зростає і всередині НАТО. Раніше європейські лідери намагалися утримати прихильність Трампа, йдучи на поступки, однак нині розбіжності виглядають дедалі глибшими. Вашингтон дедалі жорсткіше реагує на позицію союзників, зокрема через їхню неготовність підтримати військові дії проти Ірану.
Водночас у США також звучить критика. Деякі політики застерігають, що затримки з наданням допомоги Україні послаблюють її позиції як на полі бою, так і в дипломатії.
У Європі ж активізуються дискусії про нові формати співпраці у сфері безпеки, включно з ширшими коаліціями за участю партнерів поза межами ЄС. Це свідчить про поступове переосмислення ролі США як ключового гаранта безпеки на континенті.
Експерти наголошують, що нинішня ситуація змушує європейські країни швидше готуватися до сценаріїв, у яких вони мають покладатися передусім на власні сили. Водночас навіть за таких умов у Європі визнають: участь США залишається важливою, зокрема через їхній вплив на перебіг переговорів і забезпечення безпекових гарантій.
