Потрібно знайти дипломатичний шлях завершення російської війни до початку наступної зими, оскільки Росія з грудня 2025 року почала втрачати ініціативу на полі бою.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю для Face the Nation.
Він наголосив, що цей крок залежить від внутрішнього та зовнішнього факторів:
"Вважаю, що нам потрібно знайти дипломатичний шлях — сісти й говорити — до початку наступної зими. Але це залежить від внутрішнього тиску на Путіна (лідера Кремля Володимира — ред.) з боку його суспільства, а також від санкційного тиску США та Європи на Росію".
За словами президента, наразі окупанти не можуть окупувати за місяць більше території, ніж звільняють Сили оборони. Говорячи про те, хто міг би представляти Європу на переговорах, він зазначив:
"Є формат E3 — Велика Британія, Франція та Німеччина. Не знаю, чи це найкращий формат, але вважаю, що ці країни могли б бути перемовниками від Європи. У нас також є надійні партнери з країн Північної Європи. Туреччина завжди хотіла бути посередником, і ми мали певні успіхи у поверненні наших військовополонених з їхньою допомогою".
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Зеленський додав, що остаточне рішення щодо представництва Європи мають ухвалити Україна та сама Європа, проте не менш важливою є готовність Росії до діалогу.
Контекст
На початку травня лідер Кремля Володимир Путін висловив думку, що ексканцлер Німеччини, який очолював уряд із 1998 по 2005 рік, був би найкращою кандидатурою для представника від ЄС.
У Берліні таку ініціативу назвали "черговою фіктивною пропозицією" та частиною гібридної стратегії Росії, метою якої є розкол західного альянсу.
Німецький посадовець у коментарі Reuters зауважив, що пропозиція не є надійною, оскільки Росія не змінила жодної умови для припинення війни проти України. Він додав, що першим свідченням намірів Москви стане готовність продовжити триденне перемир’я.
Пізніше ЗМІ писали, що уряд Німеччини відхилив ініціативу Путіна щодо залучення колишнього канцлера Герхарда Шредера як посередника у переговорах між Росією та Європейським Союзом.
У політичних колах Європи досить часто звучала думка, що більш прийнятною кандидатурою могла б стати ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель.
23 травня NYT писало, що у країнах Європейського Союзу зростає дискусія щодо можливого відновлення прямих контактів із Росією в контексті пошуку шляхів завершення війни проти України. На цьому тлі європейські лідери обговорюють, чи потрібен спеціальний представник або група посередників для потенційних переговорів із Кремлем.
"Апостроф" повідомляв, що Кремль намагається використати заклики до переговорів як гібридний інструмент для затягування часу та маніпуляцій, спрямованих на послаблення європейського санкційного тиску. Пошук Європейським Союзом потенційного посередника для переговорного треку не змінить суті протистояння, доки європейські столиці не будуть готові застосувати реальні силові та економічні аргументи проти Москви.
Президент Фінляндії Александр Стубб припустив, що може стати представником Європейського Союзу на майбутніх мирних переговорах із Росією. За його словами, сам діалог стане можливим лише після того, як російська сторона візьме на себе зобов'язання припинити вогонь.
Україна після результативних контактів з американською стороною щодо безпеки сподівається на повернення до змістовних перемовин зі США та РФ за участі Європи. Київ розраховує, що це станеться найближчими тижнями.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив про готовність Сполучених Штатів допомогти у проведенні переговорів для завершення війни в Україні. Посадовець підтвердив, що отримав від очільника російського МЗС Сергія Лаврова послання Володимира Путіна для Дональда Трампа і вже передав його американському лідеру. Також Рубіо прокоментував загрозу ескалації та російські попередження щодо небезпеки у Києві.
Водночас ЗМІ пишуть, що Європейський Союз наразі не планує призначати головного переговорника для можливих мирних переговорів між Україною та Росією. За інформацією високопосадовців і дипломатів ЄС, блок прагне спочатку розробити чітку стратегію.
