Під час президентської кампанії Дональд Трамп неодноразово обіцяв завершити війну Росії проти України протягом 24 годин після приходу до влади. Однак після його обрання президентом США минуло близько 18 місяців, перш ніж представник його адміністрації вперше за час другої каденції відвідав Київ. На думку колишнього посла США в Україні Стівена Пайфера, це демонструє реальне ставлення адміністрації Трампа до власної обіцянки щодо швидкого встановлення миру.
У колонці для The Hill Пайфер зазначає, що повномасштабному вторгненню Росії у 2022 році передувала агресія проти України, яка розпочалася ще у 2014 році. За його оцінкою, протягом цього часу Україна неодноразово демонструвала готовність розглядати складні компроміси заради припинення війни. Водночас адміністрації Трампа досі не вдалося досягти ні мирної угоди, ні навіть домовленості про загальне припинення вогню.
Пайфер звертає увагу і на дисбаланс у дипломатичних контактах американської сторони з Києвом та Москвою. Спецпосланець Трампа Стів Віткофф відвідав Київ 6 вересня 2026 року вперше за час другої каденції президента США. Водночас до Москви Віткофф за цей період приїжджав уже дев'ять разів. За словами експосла, останній візит до української столиці, як і попередні переговори, не приніс помітного прогресу у врегулюванні війни.
Однією з головних причин дипломатичних невдач Пайфер вважає підхід самого Трампа до Володимира Путіна. Американський президент неодноразово говорив, що російський лідер нібито зацікавлений у завершенні війни. Водночас, як наголошує автор, ця оцінка не відповідає позиції багатьох експертів і спостерігачів, а Москва продовжує висувати власні вимоги.
На думку Пайфера, Кремль користується прагненням Трампа якнайшвидше укласти угоду. Як приклад він наводить зустріч американського та російського президентів на Алясці у серпні 2025 року. Перед поїздкою Трамп заявляв, що домагатиметься припинення вогню, а в разі відмови Росію очікуватимуть серйозні наслідки. Однак Москва не погодилася на припинення бойових дій, а обіцяних американським президентом заходів у відповідь не було.
Окремо експосол критикує Стіва Віткоффа, якого вважає надто схильним довіряти російській стороні. Зокрема, після того як Путін заперечив передачу Ірану розвідувальної інформації про американських військових, представник Трампа заявив: "Ми можемо повірити їм на слово".
Пайфер переконаний, що переговори Вашингтона з Москвою мали б супроводжуватися відчутним економічним та політичним тиском. Серед можливих кроків він називає обмеження доступу Росії до американських технологій, запровадження санкцій проти держав, які купують російську нафту, протидію російському "тіньовому флоту", а також подальше посилення військової допомоги Україні.
На думку автора, поєднання дипломатії з такими заходами могло б збільшити для Кремля ціну продовження війни та водночас посилити переговорні позиції США. Натомість відмова адміністрації Трампа від жорсткіших кроків, як вважає Пайфер, могла переконати Путіна, що американські вимоги можна ігнорувати без суттєвих наслідків.
"За відсутності радикальної зміни свого підходу адміністрація Трампа не наблизить мир до України. Вона лише продовжить зазнавати невдач", — підсумував Пайфер.
Нагадаємо, 11 вересня диктатор РФ Володимир Путін під час виступу на саміті БРІКС у Нью-Делі заявив, що російська економіка нібито зміцнила свій суверенітет і випередила світову за темпами зростання, попри запроваджені 30 000 санкцій.
