В’єтнам і Росія уклали угоду про будівництво першої атомної електростанції на території країни. Такий крок у Ханої пояснюють прагненням посилити енергетичну безпеку на тлі нестабільності на світових ринках енергоресурсів.
За даними Bloomberg, ситуація загострилася через бойові дії на Близькому Сході, які суттєво вплинули на постачання нафти й газу через Ормузьку протоку. Це спричинило зростання цін на паливо та перебої із забезпеченням, зокрема появу черг на заправках. У відповідь уряд В’єтнаму розробив заходи з економії ресурсів, зокрема стимулює перехід на електротранспорт і активніше використання біопалива.
Паралельно Ханой намагається диверсифікувати імпорт енергоносіїв, ведучи переговори з партнерами, серед яких Японія, Південна Корея, Ангола та Алжир. Хоча власні нафтопереробні заводи покривають близько 70% внутрішніх потреб, значна частина сирої нафти імпортується саме з Близького Сходу.
У межах домовленостей із Росією планується реалізація проєкту АЕС "Ніньтхуан-1", яку мають ввести в експлуатацію до кінця 2031 року. Проєкт передбачає будівництво двох реакторів загальною потужністю близько 2400 МВт.
Окрім цього, сторони домовилися розширити співпрацю у сфері нових та відновлюваних джерел енергії. Також російська компанія "Новатек" уклала попередню угоду щодо постачання скрапленого природного газу до В’єтнаму.
Енергетичне партнерство між країнами має тривалу історію. Зокрема, діють спільні проєкти між "ПетроВ’єтнам" і російськими компаніями, такими як "Зарубежнефть" і "Газпром". Підприємство "В’єтсоветнефть", створене ще у 1981 році, за останні п’ять років пробурило десятки свердловин у В’єтнамі.
Також сторони домовилися про подальше співробітництво у сфері геологорозвідки та видобутку нафти й газу як на в’єтнамському шельфі, так і на території Росії.
Раніше ми писали, що на промисловому майданчику ДСП "Чорнобильська АЕС" стартували роботи з будівництва сонячної електростанції. Проєкт реалізують за результатами міжнародного тендеру, проведеного офісом Програми розвитку ООН в Україні (UNDP).
