Україна закликала організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо участі Росії у престижній міжнародній мистецькій виставці, наголосивши, що захід не повинен ставати майданчиком для "відбілювання" воєнних злочинів.
Про це повідомляє The Guardian.
Минулого тижня організатори бієнале заявили, що Росії дозволять взяти участь у виставці, яка триватиме з 9 травня до 22 листопада. Це рішення викликало критику з боку низки політиків та культурних діячів, зокрема італійського Міністерства культури, яке також виступило проти такого кроку.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року керівництво бієнале засудило агресію та того ж року заборонило участь усім, хто має зв’язки з Кремлем. Хоча формальної заборони для Росії не вводили, вона не брала участі у заходах 2022 та 2024 років.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністерка культури Тетяна Бережна у спільній заяві наголосили, що Венеційська бієнале є однією з найавторитетніших мистецьких платформ у світі, тому вона не повинна використовуватися для приховування злочинів, які Росія щодня чинить проти українців і культурної спадщини України.
Українська сторона закликала організаторів зберегти принципову позицію, якої вони дотримувалися у 2022–2024 роках, і переглянути рішення щодо повернення Росії до участі у виставці. У Києві також назвали зміну позиції бієнале незрозумілою, зважаючи на попередні заяви про засудження російської агресії.
У заяві наголошується, що Росія веде систематичну війну проти української культури, ідентичності та історичної пам’яті. За даними української сторони, внаслідок війни загинули сотні митців і журналістів, пошкоджено або знищено понад 1700 об’єктів культурної спадщини, а також викрадено десятки тисяч музейних експонатів.
Організатори бієнале у своїй попередній заяві зазначили, що виставка є "відкритою інституцією", яка виступає проти будь-яких форм виключення або цензури мистецтва.
Тим часом група депутатів Європарламенту з різних політичних сил оприлюднила листа, у якому назвала допуск Росії до участі у виставці неприйнятним. На їхню думку, таке рішення може надати легітимності режиму, відповідальному за насильство, і завдати шкоди репутації самої бієнале.
Президентом Фонду Венеційської бієнале з березня 2024 року є журналіст та публічний інтелектуал П’єтранджело Буттафуоко, якого призначив тодішній міністр культури Італії Дженнаро Санджуліано в уряді Джорджії Мелоні. Його призначення підтримала партія "Брати Італії", однак розкритикували опозиційні політики, які побачили в цьому посилення впливу уряду на культурні інституції.
Коментуючи ситуацію, Буттафуоко заявив, що запросив до участі митців із різних зон конфліктів, аби вони могли висловити свої позиції. За його словами, мистецтво має створювати простір для діалогу.
Водночас Міністерство культури Італії, яке нині очолює Алессандро Джулі, підкреслило, що рішення про участь Росії було ухвалене Фондом бієнале самостійно і без підтримки уряду.
Попри попередні спроби налагодити контакти з Росією до приходу до влади, прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні нині послідовно підтримує Україну.
Окрім Росії, у виставці також планують взяти участь митці з України, Білорусі, Ірану, Ізраїлю та США.
Раніше ми писали, що у Росії продовжують активно використовувати політичні технології для формування образу президента Володимира Путіна як більш поміркованого та передбачуваного лідера на тлі радикальніших представників його оточення. Така стратегія допомагає Кремлю підтримувати необхідний рівень суспільної підтримки навіть в умовах війни та внутрішніх репресій.
