У Росії продовжують активно використовувати політичні технології для формування образу президента Володимира Путіна як більш поміркованого та передбачуваного лідера на тлі радикальніших представників його оточення. Така стратегія допомагає Кремлю підтримувати необхідний рівень суспільної підтримки навіть в умовах війни та внутрішніх репресій.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів професор Київського авіаційного інституту, президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко.
Раніше у Кремлі випадково опублікували не відредаговане відео з привітанням російського диктатора Володимира Путіна з Міжнародним жіночим днем. На записі він кашляє, запинається та спілкується між дублями.
За словами Буряченка, з точки зору політичних технологій поява такого відео могла бути свідомим кроком кремлівських політтехнологів, які намагаються формувати для Путіна образ більш поміркованого політика. Він пояснив, що технологія "меншого зла" вже багато років є одним з основних інструментів Путіна для збереження високого рівня підтримки в російському суспільстві.
"Вони орієнтуються на соціологію і думка росіян для путінських політтехнологів важлива. [...] Коли в оточенні Путіна є люди, які можуть висловлюватись різко, як той самий алкоголік Медведєв. Це дуже радикальні речі. Але з формальної точки зору це говорить не сам Путін і як у росіян, так і поза межами складається враження, що, мабуть, Путін більш лояльний і більш стриманий, аніж радикальні елементи, які також мають вплив. Краще мати прогнозованого Путіна, аніж якогось непрогнозованого радикала, в одній з найбільших ядерних держав світу", — сказав експерт.
Буряченко зазначив, що сценарій навмисного "зливу" відео є найбільш ймовірним, адже такий крок дозволяє показати диктатора "живою людиною", якій також буває важко, але яка не забуває про електорат.
"Політтехнологія яким чином могли реалізувати цю карту з людяним Путіним? Для цього ж потрібно було спочатку зробити злив, розумієте? Вони ж, ну це якраз такий контрольований злив називається, якщо брати медійну сферу. Ну і безумовно потім видалили відео, ну типу, що "ой, перепрошуємо, що ми там типу щось зробили не так". Хоча направду дійсно це міг бути, ну певний план", — підкреслив він.
За його словами, цього року в Росії мають відбутися парламентські вибори, під час яких переобирають Державну думу. Хоча їхня легітимність викликає сумніви, влада все одно намагається формувати позитивний образ керівництва та політичної сили, яку підтримує Путін. У цьому контексті демонстрація більш "м’якого" та "людяного" образу президента може бути частиною електоральної стратегії.
Буряченко також зауважив, що образ Путіна змінювався протягом його політичної кар’єри. На початку свого правління він намагався демонструвати силу та рішучість, створюючи імідж жорсткого лідера, який контролює силові структури. Згодом, після повної концентрації влади, цей образ трансформувався у модель фактичного монарха, який повністю контролює політичну систему країни.
"Це було раніше, коли він там на коні їздив там з голим торсом, показував, що він може бути сильним президентом. Тепер Путін — повний монарх, який контролює абсолютно всю Російську Федерацію безальтернативно і от показує, що, ну, дивіться, може бути ще й гірше. Реальна соціологія для них важлива, як сприймають Путіна і поза межами Російської Федерації, і в самій Російській Федерації", — зауважив Буряченко.
"Апостроф" повідомляв, що термінова евакуація російської еліти з Близького Сходу за участю спецбортів "Роскосмосу" та посилення заходів безпеки навколо Володимира Путіна свідчать про зростаючий страх у Кремлі. На тлі краху дружніх режимів у Сирії та Ірані російський диктатор дедалі більше ізолюється, побоюючись не стільки зовнішніх ударів, скільки зради у власному оточенні.
Загибель Верховного лідеру Ірану Алі Хаменеї під час ракетного удару мала спровокувати два найглибші інстинкти очільника Кремля Володимира Путіна: глибоко вкорінену параною щодо власного довголіття та прагнення до політичного виживання, що визначається перемогою у війні проти України за будь-яку ціну.
Президент Володимир Зеленський назвав події в Ірані хорошим сигналом для Путіна, щоб той подивився, чим закінчується диктатура.
