Трамп повторює помилку Німеччини: NYT пояснило, чому бізнес із Путіним не зупинить війну

Адміністрація президента США Дональда Трампа намагається домовитися з Володимиром Путіним про економічну співпрацю, щоб домогтися припинення війни в Україні. Однак досвід Німеччини показує, що торгівля та енергетичні угоди не гарантують зміни політики Кремля. Навпаки, економічні поступки можуть посилити позиції Росії.

Про це йдеться в матеріалі американського видання The New York Times (NYT), авторкою якого є Катрін Беннхольд, передає "Апостроф".

Які економічні поступки США обговорюють із Росією

За даними NYT, протягом останніх тижнів Дональд Трамп вів переговори з Володимиром Путіним щодо можливих ділових угод. Адміністрація США обговорювала послаблення санкцій проти Росії, зокрема щодо її державного інвестиційного фонду. Частину обмежень уже скасували.

Серед інших ініціатив – можлива купівля міжнародних активів російської енергетичної компанії "Лукойл" консорціумом на чолі зі США. Також американська адміністрація скасувала деякі санкції щодо купівлі російського дизельного палива та розглядала пропозицію про придбання російських технологій для видобутку й скраплення природного газу на Алясці.

Переговори від імені Трампа ведуть бізнесмени Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Вони вважають, що перспектива відновлення економічних зв'язків із Заходом може спонукати Путіна до компромісу щодо України.

Однак, як зазначає NYT, поки що цей підхід не дав результату: російський президент погоджується на запропоновані поступки, але не робить власних.

Як Німеччина намагалася вплинути на Росію через торгівлю

Авторка матеріалу для NYT нагадує, що Німеччина десятиліттями намагалася змінити поведінку Москви за допомогою економічної співпраці. Цей підхід був частиною політики "Східна політика", яка сформувалася ще під час Холодної війни.

Одним із її ключових принципів стала концепція "Wandel durch Handel", що означає "зміни через торгівлю". У Берліні вважали, що тісні економічні зв'язки зроблять Росію більш передбачуваною, а саму Німеччину – багатшою та безпечнішою.

Як пояснила дослідниця Ліана Фікс, "Східна політика" допомагала зміцнювати довіру між сторонами, зокрема під час Холодної війни. Водночас економічні домовленості тоді супроводжувалися військовим стримуванням.

"Іншою складовою цього були ракети, спрямовані на Москву", – сказала Фікс.

Після завершення Холодної війни Німеччина скоротила військові витрати, але продовжила розширювати ділові та енергетичні зв'язки з Росією. У країні сподівалися, що економічна взаємозалежність стримуватиме Кремль від агресивних дій.

Чому газові угоди не зупинили Путіна

Навіть після анексії Криму у 2014 році Німеччина не відмовилася від цієї політики. Канцлерка Ангела Меркель переконала президента США Барака Обаму не постачати Україні зброю, а Берлін схвалив будівництво газопроводу "Північний потік-2".

Німецька влада вважала, що залежність Росії від торгівлі з Європою дає їй важелі впливу на Москву. Проте події розвивалися інакше. У 2021 році Путін обмежив постачання газу, а наступного року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

Від політики економічного зближення з Москвою Німеччина відмовилася лише після початку повномасштабної війни у 2022 році.

Чому бізнес із Росією не змусить Путіна завершити війну

У матеріалі NYT зазначається, що США не мають такої історичної залежності від Росії, як Німеччина, і не залежать від російського газу в аналогічному масштабі. Однак німецький досвід показує: економічні стимули самі по собі не змушують Путіна відмовлятися від його цілей.

Росія вже зазнала значних витрат через війну, але російський президент продемонстрував готовність платити цю ціну.

Експерти також по-різному пояснюють причини вторгнення. Політолог Гарвардського університету Стівен Волт вважає, що на рішення Путіна вплинула перспектива вступу України до НАТО, яку обговорювали у 2008 році.

На підтвердження цієї позиції він нагадав про меморандум тодішнього посла США в Москві Вільяма Бернса. У документі той назвав можливий вступ України до НАТО "найяскравішою з усіх червоних ліній для російської еліти".

Натомість Ліана Фікс вважає, що Путін міг би вторгнутися в Україну навіть без цієї перспективи, з огляду на його давні імперські амбіції.

Попри різні пояснення мотивів Кремля, співрозмовники видання сходяться в одному: самих ділових угод недостатньо, щоб змусити Путіна припинити війну. Ба більше, такі домовленості можуть зміцнити його позиції.

Як Росія впливала на економічну політику Німеччини

Авторка також звертає увагу на наслідки тісних зв'язків між німецькими політиками та російським енергетичним сектором. Зокрема, колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, який був особистим другом Путіна, заробив мільйони на просуванні російських енергетичних інтересів.

Тепер переговори щодо енергетичних угод із Москвою веде адміністрація Трампа. За даними NYT, до консорціуму, який прагне укласти багатомільярдну угоду з "Лукойлом", входять американський інвестор – донор Трампа, керівники компаній із Близького Сходу, пов'язані з Віткоффом і Кушнером, а також підрозділ уряду США.

В контексті цього нагадаємо, що 10-11 листопада в Абу-Дабі відбудуться переговори України та Росії за посередництва США. Сторони планують обговорити післявоєнні гарантії безпеки, деескалацію та гуманітарні питання. Також на зустрічі порушать питання подальших кроків до мирної угоди.