Трибунал за агресію проти України: Київ готується отримати право впливати на його бюджет і діяльність

Україна планує приєднатися до угоди про Керівний комітет Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Це дасть Києву статус члена комітету та право брати участь у формуванні політики трибуналу, затвердженні його бюджету й вирішенні адміністративних питань. Водночас Україна має взяти на себе зобов’язання зі сплати щорічних членських внесків.

Відповідний законопроєкт №0399 зареєстрували 30 жовтня 2026 року. 

Які повноваження отримає Україна в керівному комітеті трибуналу

Приєднання до угоди передбачає, що Україна стане членом Керівного комітету Спеціального трибуналу. Це дозволить представникам держави брати участь у ключових рішеннях щодо його роботи.

Зокрема, Україна зможе долучатися до:

• формування політики діяльності Спеціального трибуналу;

• затвердження його бюджету;

• вирішення адміністративних та управлінських питань.

Приєднання до Розширеної часткової угоди також означатиме приєднання до Статуту Керівного комітету. Він є невід'ємною частиною цього документа.

Хто фінансуватиме Спеціальний трибунал

Керівний комітет має власний бюджет. Він охоплюватиме витрати на роботу Спеціального трибуналу та самого комітету.

Кошти надходитимуть із щорічних внесків держав-членів і добровільних внесків асоційованих членів. Розмір обов'язкових платежів для кожного члена визначатиме Керівний комітет.

Для розрахунку внесків застосовуватимуть критерії, які використовують під час формування шкали платежів до загального бюджету Ради Європи.

На момент підготовки законопроєкту точну суму внеску України ще не визначили. Її встановлять після початку роботи Керівного комітету та затвердження його бюджету.

Окремо в документі зазначено, що Україна самостійно оплачуватиме витрати на участь своїх представників у засіданнях комітету. Добровільні внески, гранти, допомога в натуральній формі та направлення персоналу не будуть обов'язковими. Для цього знадобиться окреме рішення України.

Звідки братимуть гроші на внески України

Виплати, пов'язані з членством у Керівному комітеті, планують здійснювати в межах бюджетної програми Міністерства закордонних справ України.

Йдеться про програму КПКВК 1401020 "Внески України до бюджетів ООН, органів спеціалізованих установ системи ООН, інших міжнародних організацій та конвенційних органів".

У пояснювальній записці також наголошується, що приєднання до міжнародних угод із фінансовими зобов'язаннями має відбуватися з урахуванням коштів, передбачених на ці цілі в Державному бюджеті України.

Коли створили основу для роботи керівного комітету

Розширену часткову угоду про Керівний комітет Спеціального трибуналу встановили резолюцією Комітету міністрів Ради Європи CM/Res (2026)5 від 15 травня 2026 року. Рішення ухвалили в Кишиневі.

Угода створила міжнародно-правову основу для роботи комітету як міжурядового механізму в структурі Ради Європи. Його головне завдання – забезпечувати фінансування Спеціального трибуналу та допомагати з адміністративними й управлінськими питаннями.

Для чого Україні членство в комітеті

У пояснювальній записці зазначено, що приєднання до угоди має забезпечити повноцінну участь України в роботі Керівного комітету та сприяти належному фінансуванню трибуналу.

Очікується, що це допоможе посилити міжнародно-правові механізми притягнення до відповідальності осіб, винних у злочині агресії проти України.

Контекст

Спеціальний трибунал щодо злочину агресії Росії проти України офіційно створено юридично, а його повноцінний запуск планується до кінця 2026 року.

25 червня 2025 року Рада Європи та Україна підписали офіційну угоду про створення Спецтрибуналу та затвердили його статут. 15 липня 2025 року Верховна Рада України ратифікувала цю угоду.

Суд працюватиме у місті Гаага (Нідерланди). Головна мета – притягнення до відповідальності вищого політичного та військового керівництва Росії (а також Білорусі) за сам факт вчинення злочину агресії.

Чому це окремий суд

Міжнародний кримінальний суд (МКС) розслідує воєнні злочини, геноцид та злочини проти людяності, але не має юрисдикції судити керівництво РФ за "злочин агресії" (планування та запуск війни), оскільки Росія не ратифікувала Римський статут МКС. Спецтрибунал заповнює цю правову прогалину.

В контексті цього нагадаємо, як писали в The Economist, президент РФ Володимир Путін може так і не постати перед міжнародним судом за воєнні злочини, а Росія – не виплатити Україні репарації за завдані війною збитки. Перспективи покарання російського керівництва залишаються невизначеними, попри вимоги притягнути Москву до відповідальності за агресію.