Удари українських безпілотників по російській нафтовій інфраструктурі справді завдають локальних пошкоджень портам і переробним потужностям, однак поки що не призводять до суттєвого скорочення експорту нафти чи падіння доходів Росії. Водночас зростання світових цін на нафту на тлі війни між США та Іраном частково нівелює ефект від цих атак.
Про це пише The Wall Street Journal.
Останніми тижнями українські дрони неодноразово вражали об’єкти нафтової інфраструктури РФ, зокрема термінал у Туапсе на Чорному морі. Російські медіа повідомляли про щонайменше кілька подібних інцидентів із середини квітня. У соцмережах поширювалися кадри пожеж і густого диму, а місцеві мешканці описували опади з маслянистим нальотом, які називали "чорним дощем".
Українська сторона також заявляла про атаки на енергетичні об’єкти в російських регіонах, включно з інфраструктурою, пов’язаною з транспортуванням нафти. Президент Володимир Зеленський називав такі удари "далекобійними санкціями", йдеться в матеріалі.
Попри помітні руйнування, робота частини об’єктів відновлюється доволі швидко — іноді протягом кількох днів. Експерти зазначають, що такі атаки створюють медійний ефект і тимчасові перебої, але не формують довготривалого системного збою.
З кінця березня під ударами опинялися ключові експортні вузли РФ — порти Приморськ і Усть-Луга на Балтиці, а також Новоросійськ на Чорному морі, через які проходить значна частина російського морського експорту нафти.
Аналітики вказують, що атаки вже не мають характеру окремих епізодів, а виглядають як регулярний тиск на логістику експорту.
Водночас зменшення відвантажень у західних напрямках частково компенсується зростанням постачання через арктичні та тихоокеанські маршрути. За квітень загальний обсяг морського експорту російської нафти залишився приблизно на рівні 3,5 млн барелів на добу, майже не змінившись порівняно з березнем і перевищивши показники минулого року приблизно на 2%.
Експерти зазначають, що головний ефект атак полягає не у скороченні обсягів, а в обмеженні потенційного зростання експорту.
Окремо відзначається падіння в сегменті нафтопродуктів: експорт мазуту у квітні суттєво знизився, як і постачання дизельного пального.
Додатковим фактором підтримки російських доходів стало зростання світових цін на нафту. Після загострення конфлікту навколо Ірану ціна Brent піднімалася до рівнів близько 110 доларів за барель.
За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, у березні доходи Росії від експорту нафти та нафтопродуктів досягли приблизно 19 млрд доларів, що майже вдвічі більше, ніж у лютому.
Водночас аналітики наголошують, що для довготривалого впливу високих цін і геополітичної напруги потрібне їх стале збереження, і лише тоді ефект для російської економіки може стати більш відчутним.
Раніше ми писали, що Китай видав розпорядження внутрішнім компаніям не дотримуватися санкцій Сполучених Штатів Америки, запроваджених проти п'яти китайських нафтопереробних заводів (НПЗ). Ці підприємства пов’язані з торгівлею іранською нафтою.
