Україна активно нарощує використання безпілотників середньої дальності для ударів по логістичній інфраструктурі російських військ. Нові атаки на залізничні ешелони, паливні склади, мости та транспортні колони дедалі відчутніше впливають на забезпечення окупаційних сил, особливо на південному напрямку.
Про це йдеться в матеріалі CNN.
За даними телеканалу, французький OSINT-аналітик Клеман Молін, група Geoconfirmed та команда CNN проаналізували близько 150 підтверджених ударів по російських паливних цистернах, вантажівках та інших логістичних об'єктах. Водночас дослідники припускають, що реальна кількість атак може бути значно більшою.
Більшість таких ударів зафіксували починаючи з травня. Паралельно українські сили збільшили кількість атак на портову інфраструктуру та кораблі, які використовуються для забезпечення російського угруповання.
За оцінкою CNN, нові українські безпілотники здатні діяти на відстані від 50 до 300 кілометрів, що дозволяє завдавати ударів далеко за лінією фронту. Їхнє основне завдання — ускладнення постачання військ противника та порушення логістичних маршрутів.
Серед нових розробок згадуються дрони FP-2 та "Бегемот". Останній може розвивати швидкість до 180 км/год і нести бойову частину масою до 70 кілограмів.
На думку Клемана Моліна, Україна отримала інструмент для масштабного тиску на російську логістику, зокрема на маршрути, які пов'язують окупований Крим із фронтом.
Ознаки проблем із забезпеченням уже фіксуються на окупованому півострові. Зокрема, підконтрольна Росії адміністрація Криму нещодавно повідомила про обмеження продажу пального населенню та бізнесу, залишивши доступ до нього лише державним структурам.
У Силах безпілотних систем України заявили CNN, що за останній рік кількість ударних операцій середньої дальності збільшилася у 28 разів. Основними завданнями таких місій називають руйнування логістики противника, знищення елементів системи ППО та створення умов для дій далекобійних ударних безпілотників.
Міністр оборони України Михайло Федоров раніше охарактеризував цю стратегію як "логістичну блокаду", покликану системно послаблювати російські війська далеко від передової та ускладнювати проведення наступальних операцій.
Дослідження Моліна свідчать, що така тактика вже приносить результати. За його даними, Україна суттєво розширила так звану "зону ураження", а удари по логістичних маршрутах стали більш системними та регулярними.
Особливо ефективними виявилися атаки на паливні ешелони та військовий транспорт. Лише від початку 2026 року, за підрахунками аналітика, було атаковано близько двадцяти російських поїздів, значна частина яких перевозила паливо для армії.
Додатковим фактором успіху стало послаблення можливостей російських військ у сфері супутникового зв'язку. Водночас експерти застерігають, що ця перевага може бути тимчасовою, а Росія намагатиметься адаптуватися до нових умов.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) вважають, що Україна отримала обмежене в часі "вікно можливостей" для максимального використання своєї ініціативи, поки російська логістика залишається вразливою до ударів.
Аналітики наголошують, що поєднання дронових атак безпосередньо на фронті, по тилових маршрутах постачання та по об'єктах у глибині російської території створює комплексний тиск на армію РФ, знижуючи її наступальний потенціал.
За оцінками української аналітичної групи DeepState, саме логістичні труднощі вже стали однією з причин втрати російськими військами окремих позицій на півдні України. Експерти зазначають, що контроль над шляхами постачання з окупованого Криму дедалі більше обмежує можливості російського угруповання та змушує його працювати в умовах дефіциту ресурсів.
Масована атака українських безпілотників по Москві, що відбулася 18 червня, знову актуалізувала дискусію щодо ефективності російської системи протиповітряної оборони. Попри офіційні заяви Кремля про нібито успішне відбиття ударів, аналітики зазначають, що дедалі більше українських дронів здатні прориватися до критично важливих об’єктів на території РФ.
