Масована атака українських безпілотників по Москві, що відбулася 18 червня, знову актуалізувала дискусію щодо ефективності російської системи протиповітряної оборони. Попри офіційні заяви Кремля про нібито успішне відбиття ударів, аналітики зазначають, що дедалі більше українських дронів здатні прориватися до критично важливих об’єктів на території РФ, пише DW.
Під час цієї атаки повідомлялося про ураження великого нафтопереробного підприємства, яке забезпечує значну частину паливних потреб Московського регіону — близько 40%. Окрім цього, тимчасово припиняв роботу один із найбільших аеропортів російської столиці.
Водночас російський військовий аналітик і засновник Conflict Intelligence Team Руслан Левієв застерігає від поспішних висновків щодо повної неспроможності російської ППО. За його словами, значну частину повітряних цілей все ж вдається збивати, однак навіть одиничні прориви можуть мати відчутні наслідки.
Експерт зазначає, що ключовою проблемою є не стільки якість систем, скільки масштаб атак: масове застосування безпілотників перевантажує будь-яку оборонну інфраструктуру, яка не розрахована на такі обсяги одночасних цілей.
Українські дрони стають складнішою ціллю для ППО
На думку українського авіаційного експерта та колишнього офіцера Повітряних сил Анатолія Храпчинського, ефективність українських ударів зростає завдяки поєднанню кількості та технологічних рішень.
Він пояснює, що російські зенітні комплекси, зокрема «Панцир-С1», спочатку створювалися для ураження більших і більш помітних цілей, таких як крилаті ракети. Натомість сучасні безпілотники часто виготовляються з композитних матеріалів, що ускладнює їх виявлення радарами.
Крім того, українські дрони здатні прокладати складні маршрути польоту, обходячи зони ймовірного ураження та системи перехоплення.
Російська ППО зазнає структурних змін
Ще одним чинником експерти називають передислокацію частини російських систем ППО з території РФ на окуповані райони України. Це, за оцінками аналітиків, призвело до ослаблення багаторівневої оборони навколо Москви та інших великих міст.
Додаткові труднощі пов’язані з можливим дефіцитом зенітних комплексів дальньої дії С-300, а також із використанням частини таких систем для ударів по Україні, що додатково виснажує запаси.
Експерти також підкреслюють географічний фактор: через величезну площу Росії створення суцільної системи протиповітряного захисту є вкрай складним завданням.
Окрему роль відіграє й урбанізоване середовище Москви, де щільна забудова та висотні будівлі ускладнюють виявлення малорозмірних повітряних цілей і створюють «мертві зони» для радарів.
Політичний ефект атак
Після інциденту російська влада заявила про ефективну роботу ППО та запевнила, що удари у відповідь по Україні триватимуть. Водночас аналітики зазначають, що подібні атаки мають не лише військове, а й інформаційно-політичне значення.
За оцінкою експертів, удари дронів по російській столиці впливають на суспільні настрої та демонструють вразливість навіть глибокого тилу РФ, особливо напередодні політичних подій у країні.
У матеріалі The New York Times зазначається, що попри зростаючу ефективність українських ударів безпілотниками по території Росії, саме балістичні ракети можуть стати ключовим чинником, який потенційно вплине на стратегічні розрахунки Кремля та змусить його розглянути можливість реальніших переговорів.
