Вуличні протести під час війни є законним проявом громадянської позиції, однак вони не повинні перетворюватися на інструмент політичного шантажу чи дестабілізації держави.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів доктор історичних наук, громадсько-політичний діяч, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України Павло Гай-Нижник.
За його словами, суспільству важливо оцінювати не окремі кадрові рішення, а те, чи дотримуються законні процедури під час формування уряду та призначення посадовців. На його думку, зміна одного міністра не вирішує системних проблем державного управління.
Він зазначив, що під час воєнного стану будь-які протестні акції потребують особливої відповідальності. На його думку, учасники мають чітко усвідомлювати свої вимоги, адже хаотичні або емоційні заклики можуть бути використані ворогом для розхитування ситуації всередині країни.
"Це просто хейт, і хтось сприймає це як розвагу, тому що не всі написи адекватні. І тут треба з'ясовувати, чи є у нас зовнішній ворог і як він може цим скористатися під час війни. Потрібно всім пам'ятати те, що демагогія і популізм за умов прямої демократії нерідко ведуть до хаосу, а хаос веде до знищення держави. З іншого боку, він цілком може простелити шлях до тиранії", — сказав він.
Історик зауважив, що насамперед необхідно оцінювати законність кадрових процедур та професійну відповідність кандидатів. На його думку, керівник Міністерства оборони під час війни має розуміти специфіку забезпечення армії, військової логістики та функціонування оборонної системи, адже робота відомства не обмежується лише напрямами безпілотників чи цифровізації.
На його переконання, особливу небезпеку становить можливе перетворення протестів на інструмент шантажу влади. Якщо ультиматуми стають способом ухвалення кадрових рішень, це може поступово підірвати авторитет державних інститутів і створити ризики внутрішньої нестабільності.
"Нема сумніву, що президент Зеленський перевищив свої повноваження і вистрілив сам собі в ногу. Це його помилка. І він винен у тому, що відбулося. Але разом з тим треба розуміти інше. Не можна шантажувати військово-політичне керівництво під час війни. Зрештою, Федоров вже став політиком. Будь ласка, тоді веди політичну діяльність і роби політичні оцінки, але чомусь хтось тримається за посаду. І це вже починає перетворюватися на фарс", — сказав він.
Експерт також наголосив, що відповідальність за безпечне проведення акцій лежить не лише на правоохоронцях, а й на самих організаторах та учасниках протестів. В умовах війни, за його словами, існує ризик проникнення до протестного середовища провокаторів або агентів впливу, тому поліція та Служба безпеки України мають контролювати ситуацію й запобігати можливим провокаціям.
Гай-Нижник підкреслив, що всі сторони повинні діяти в межах Конституції та законодавства. Він вважає, що президент має зберігати авторитет і ухвалювати рішення відповідно до своїх конституційних повноважень, а не під тиском вулиці.
"Якщо президент безумовно виконуватиме забаганки кожного мітингу і кожних вимог, то, власне, навіщо він нам потрібен? Тому що авторитет президента під час війни — це важлива річ", — сказав історик.
"Апостроф" повідомляв, що колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що відмовився від всіх нових пропозицій українського президента Володимира Зеленського, адже допускає повернення лише на колишню посаду.
