Верховна Рада готується створити міжфракційну робочу групу для напрацювання законопроєкту про вибори під час воєнного стану. Це є відповіддю на політичний тиск з боку Дональда Трампа, однак реальне проведення голосування залишається неможливим без припинення вогню та міжнародних гарантій безпеки.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив народний депутат від фракції "Слуга народу" Руслан Горбенко.
За його словами, наразі тривають обговорення між профільними комітетами парламенту, які можуть бути залучені до роботи над відповідним законопроєктом.
"В принципі, від деяких представників фракцій уже прозвучали ідеї щодо створення такої робочої групи, куди якраз входитимуть представники всіх фракцій і більшість комітетів, які логічно долучити до цієї групи", — зазначив Горбенко.
Активна фаза роботи, за словами депутата, має розпочатися з початком пленарного тижня. Протягом приблизно тижня планується зібрати та систематизувати всі пропозиції для подальшого опрацювання.
Горбенко наголосив, що питання виборів неможливо розглядати без міжнародної складової. Україна не зможе самостійно провести голосування, довівши його демократичність і прозорість, без участі міжнародних організацій — зокрема ОБСЄ, Ради Європи та ООН. Саме тому передбачається звернення до партнерів із проханням надати пропозиції щодо безпеки та контролю за потенційними виборами.
"Головне завдання — це виключна безпека для наших військових і наших громадян під час виборів. Дуже важливо, щоб військові не тільки мали право голосу, а й право бути обраними", — підкреслив Горбенко.
За його словами, одна з пропозицій полягає в тому, щоб прирівняти вибори під час воєнного стану до позачергових, із дедлайном у 60 днів, адаптувавши чинне законодавство. Водночас ключовою умовою залишається безпека, включно з міжнародним спостереженням і закриттям неба.
"Одна з пропозицій — це дорівняти вибори під час воєнного стану до позачергових виборів. Тобто у нас є дедлайн 60 днів, і ми, в принципі, можемо використовувати вже існуюче законодавство, але підрегулювати його під час воєнного стану", — зазначив депутат.
Він додав, що в парламенті фактично існують два паралельні підходи. Перший — підготовка законодавчої бази для швидкого проведення виборів після завершення воєнного стану та підписання мирної угоди, що підтримує більшість депутатів.
Другий підхід ґрунтується на розумінні нинішніх реалій, коли щоденні обстріли та ситуація на фронті не дають підстав очікувати, що Росія забезпечить стале припинення вогню, необхідне для проведення виборів у стислі строки.
За його словами, робота над законодавчими змінами потрібна насамперед на перспективу — щоб після завершення воєнного стану Україна могла швидко й легітимно провести вибори.
"Те, що буде створена робоча група для напрацювання, — це факт. Але чи пройдуть ці вибори протягом наступних 60 днів або пів року — цього точно ніхто не може гарантувати", — підсумував народний депутат.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп вважає, що Україна повинна провести вибори, попри воєнний стан, оскільки тривала відсутність волевиявлення ставить під сумнів демократичність країни. При цьому він припустив, що президент Володимир Зеленський, ймовірно, міг би здобути перемогу.
Раніше у ЄС прокоментували позицію Трампа щодо виборів в Україні. Там наголосили, що Київ зможе провести вибори лише тоді, коли це дозволятимуть безпекові та правові умови, адже нині РФ продовжує свою повномасштабну агресію.
Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів під час спілкування з представниками ЗМІ, заявив, що не тримається за посаду і вважає, що держава має бути готовою до будь-якого розвитку подій, зокрема й до проведення виборів, якщо це дозволятиме безпекова ситуація
Він також має обговорити питання можливого проведення виборів в Україні під час візиту до Берліна 15 грудня та зустрічі із президенткою Бундестагу Юлією Клекнер.
Ще раніше у своєму вечірньому зверненні він порушив питання щодо можливості проведення виборів під час воєнного стану з представниками Верховної Ради. Глава держави очікує від парламенту свого бачення щодо цього.
