В Україні під час повномасштабної війни зберігається дисбаланс у бюджетних пріоритетах: соціальні стандарти для пенсіонерів та людей з інвалідністю планують підвищувати приблизно на 10%, тоді як зарплати чиновників, суддів і прокурорів можуть зростати на 35–50%. Водночас видатки на грошове забезпечення військовослужбовців у наступному році, за словами експерта, не передбачають відповідного збільшення.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів міністр соціальної політики та віцепрем'єр-міністр у 2014–2019 роках Павло Розенко.
За його словами, підвищення зарплат державним службовцям свого часу було пов'язане, зокрема, з необхідністю підвищити ефективність державного управління та зменшити корупційні ризики. Однак, на думку Розенка, в умовах повномасштабної війни держава має переглянути бюджетні пріоритети.
"У нас виходить наступна парадоксальна картина, що у нас уже змінюється третій уряд, але принципів соціальної справедливості в бюджеті немає. Адже знов у нас уряд говорить про те, що ми пенсіонерам, людям з інвалідністю соціальні стандарти збільшуємо на 10%. Натомість зарплати чиновникам по всій вертикалі влади: Офіс президента — 30%, Кабмін — 40%, Верховна Рада — 40%, прокурори, судді — 40%. В середньому зростання заробітних плат у державному секторі топчиновникам відбувається на 35–40%. І це ненормально", — зазначив Розенко.
За словами колишнього віцепрем'єра, така ситуація зберігається протягом усього періоду повномасштабної війни.
"У нас протягом усього широкомасштабного вторгнення з 22-го року точно така ідеологія: пенсіонерам — крихти, малозабезпеченим, чиновникам — 40–50% зростання. Сергій Корецький говорить правильні речі. Він говорить про те, що так, треба скорочувати державний апарат і треба більше виділяти кошти Збройним силам і на соціальну сферу. Але коли ми побачили проект бюджета на 27-й рік, нічого в бюджетному плануванні не змінилося. Жодної соціальної справедливості немає", — наголосив він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Розенко наголосив, що проблема, на його думку, полягає не лише в кількості державних службовців, а насамперед у системі оплати праці та бюджетних пріоритетах.
Він зазначив, що, крім безпосередньо держслужбовців, значна кількість людей працює в органах прокуратури, судах, місцевому самоврядуванні та інших структурах, які фінансуються з бюджету.
За словами Розенка, загальна кількість працівників державного сектору, яких він відносить до цієї категорії, може сягати близько мільйона. При цьому, як наголосив ексміністр, грошове забезпечення військовослужбовців у проєкті бюджету на наступний рік не збільшується.
Він вважає, що держава могла б зекономити від 250 до 350 млрд гривень за рахунок перегляду неефективних та, за його оцінкою, корупційних бюджетних видатків. Він повідомив, що, за відомими даними, у 2020 році в Україні було близько 176,5 тисячі держслужбовців, а в червні 2026 року — близько 155 тисяч.
За словами Розенка, ці цифри не охоплюють усіх працівників, які отримують фінансування з державного та місцевих бюджетів. Він додав, що, на його думку, збільшення зарплат у державному секторі не відповідає бюджетним пріоритетам воєнного часу.
"В армії у нас сьогодні близько мільйона осіб, захищають нашу країну. Разом з тим, мільйонній армії чиновників збільшують абсолютно отак от уже четвертий рік поспіль зарплати на 30–40%. І ще раз кажу: які пріоритети в цій державі? І чому від зміни уряду цього нічого не змінюється? Хоча ми всі кожен рік про це говоримо, що давайте змінимо пріоритети. Мова іде сьогодні про приблизно суму в 250–350 мільярдів гривень, які ми можемо зекономити на тому, що якщо ми просто скоротимо неефективні статті корупційні державного бюджету України", — сказав він.
На думку Розенка, проблема полягає не лише в кількості чиновників, а й у системі оплати праці та підходах до формування державного бюджету.
Розенко також заявив, що проблема полягає не лише в кількості чиновників, а й у системі оплати їхньої праці. Він зазначив, що середня зарплата в державному секторі становить близько 50 тисяч гривень, тоді як міністри, їхні заступники та народні депутати можуть отримувати від 100 до 200 тисяч гривень і більше.
"Я вважаю сьогодні, що 70–100–150 тисяч гривень в державному секторі — це абсолютно адекватна заробітна плата. Комусь не подобається якомусь міністру, заступнику міністра, депутату, що він отримує 150 тисяч гривень, і це для нього мало — написав заяву, іди в приватний сектор", — сказав він.
Розенко заявив, що перегляд неефективних бюджетних видатків може дозволити заощадити близько 300 млрд гривень.
За словами Розенка, парламент має проводити повноцінну ревізію бюджетних пропозицій уряду та самостійно визначати пріоритети бюджетної політики.
Він заявив, що Верховна Рада, на його думку, втратила політичну суб'єктність і повинна її відновити. Розенко вважає, що народні депутати мають не просто підтримувати урядові рішення, а контролювати бюджетні видатки та вносити до них необхідні зміни.
"Апостроф" повідомляв, що Україна залучила $841 млн від Світового банку під гарантії уряду Канади. Кошти спрямують на відшкодування видатків державного бюджету на пенсійні виплати.
