Парламент має змінити терміни обрахунку строків давності, зокрема, припиняти з моменту направлення справи до суду. Таку думку висловив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко під час Антикорупційного WOW-Експресу.
“Воно буде надзвичайно складне для парламенту рішення, але все рівно, я думаю, що ми змушені будемо його прийняти. Це все ж таки змінити порядок обрахунку строку давності. Після направлення справи до суду він має припинятися вираховуватися. Тобто не з моменту набрання уже законної сили остаточним рішенням суду, а саме з моменту направлення справи до суду. Це може вирішити велику кількість наших проблем, які ми зараз маємо”, – сказав він.
Зокрема, таке нововведення унеможливить схему, “коли і прокурор, і суддя, і обвинувачений домовляються про те, що справа просто не буде слухатися і її через 10 років закриють”.
“І це стосується не лише ВАКС. У ВАКС, до речі, найкраща ситуація з питанням розгляду справ і кількістю закритих через [сплив – ред.] строків давності. Якщо ми візьмемо глобально по Україні, то це ситуація катастрофічна і це єдине, що може вирішити це питання”, – певен Клименко.
За його словами, що це допоможе вирішити проблему невідворотності покарання не лише за корупційний, а за будь-який інший злочин.
Строки давності за корупційні злочини
Як пояснив "Апострофу" керуючий партнер АО "EvrikaLaw" Андрій Шабельніков, строки давності за корупційні злочини – це важливий інструмент кримінального права, який показує, скільки часу держава має, щоб притягнути людину до відповідальності за корупцію.
Вони покликані забезпечити баланс між інтересами правосуддя та принципом правової визначеності, але водночас мають особливе значення у сфері боротьби з корупцією, оскільки такі злочини часто виявляються через багато років після їх вчинення. Порядок обчислення, зупинення, переривання та спливу строків давності прямо регулюється статтею 49 Кримінального кодексу України, а також нормами про триваючі та продовжувані злочини.
"Згідно зі ст. 49 Кримінального кодексу України, він починається з дня вчинення злочину, тобто з тієї миті, коли особа вперше порушила кримінальний закон, – пояснює адвокат. – Корупційні злочини здебільшого належать до діянь підвищеної суспільної небезпеки – середньої тяжкості, тяжких або особливо тяжких. Тому строки давності в цій сфері є значними”.
Зокрема, передбачено такі строки:
- 5 років – якщо йдеться про злочин середньої тяжкості, наприклад, одержання неправомірної вигоди у невеликому розмірі;
- 10 років – для тяжких корупційних злочинів, таких як одержання неправомірної вигоди у великому розмірі чи зловживання владою з тяжкими наслідками;
- 15 років – коли мова про особливо тяжкі корупційні діяння: хабар в особливо великому розмірі, масштабна розтрата чи інше тяжке посягання на публічні фінанси.
Строк давності вважається таким, що сплив, коли минуло 5, 10 або 15 років (залежно від тяжкості злочину) – і при цьому не було жодних обставин, які б зупиняли (якщо особа переховується від слідства) або переривали його перебіг, каже адвокат. У такому випадку держава втрачає можливість притягнути особу до кримінальної відповідальності: не тому, що діяння перестає бути злочином, а тому, що час, відведений законом для покарання, вичерпано.
Нагадаємо, 10 грудня детективи НАБУ провели обшуки у службових осіб ГУ ДПС у Хмельницькій області та ГУ ДПС у Миколаївській області. Також слідчі дії відбувалися в центральному апараті ДПС. Кримінальне провадження стосується подій, які відбувалися у 2024 році і завершились на самому початку 2025 року, та повʼязане з питаннями ризикових підприємств.
