Режим Олександра Лукашенка використовує політичних в’язнів як інструмент торгу із Заходом, обмінюючи їх на послаблення санкцій. Попри звільнення кількох сотень людей, терор у Білорусі не припиняється, а розмороження рахунків ключових банків режиму створює небезпечні лазівки для фінансування військових контрактів Російської Федерації.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів старший радник Світлани Тихановської Франак Вячорка.
Він підкреслив, що дії самопроголошеного президента Білорусі є циклічними: звільняючи одну групу людей, він одразу заповнює в'язниці новими заручниками, щоб підтримувати "обмінний фонд" для подальших поступок з боку Заходу.
"Лукашенко займається аморальним торгом політичними в’язнями. Він випускає когось, когось набирає. Тільки протягом останніх пару тижнів засудили нових журналістів. Тільки вчора вісім жінок посадили на вісім-дев’ять років ув’язнення. Це такі товари, які Лукашенко користає для обміну, для отримання поступок зі сторони Заходу", — пояснив Вячорка.
Він наголосив, що така практика вже стала системною: минулого року звільнили близько 300 людей, однак загальна кількість політичних в’язнів не зменшилася, адже на їхнє місце одразу затримують нових. Це створює ризик, що тема політв’язнів перетворюється на постійний інструмент тиску і торгу із Заходом.
Тому, підкреслив експерт, ключовим завданням має бути не часткове звільнення, а повне припинення репресій, на що Лукашенко наразі не готовий.
"Американська адміністрація це розуміє і вони добиваються, щоб не тільки звільняли політично ув’язнених, але також зупиняли репресії, зупиняли терор. Це якби така справа невдячна, тому що Лукашенко ніколи не дотримується своїх обіцянь і домовленостей, але, ну, американці стараються. І, ну, в білоруському випадку їм вдалося звільнити вже пару сотень людей. Це така невелика, але перемога", — зазначив радник Тихановської.
Франак Вячорка підкреслив, що ключове питання — чи не допоможуть пом’якшені санкції Росії, адже через білоруські банки проходять, зокрема, і військові контракти.
"Зараз дуже важливо, щоб ці санкції, які вони зм’якшили, не допомогли Росії. Тому що через ці банки, в тому числі, проходять і військові контракти. І Белінвестбанк з’являється одним з головних інструментів лукашенківського режиму, щоб заробляти на війні", — зауважив він.
Експерт вважає, що американська сторона усвідомлює ці ризики. У Вашингтоні розуміють, що білоруські банки, підприємства та експортні галузі, зокрема виробництво калійних добрив, можуть бути використані для підтримки російської економіки та військової машини. Водночас США намагаються балансувати, застосовуючи додаткові обмеження в межах санкційної політики, пов’язаної безпосередньо з війною.
"Вони зменшили санкції на Белавію, але Белавія, до прикладу, з тими літаками, які обслуговуються американцями, не можуть літати там — чи в російські аеропорти, чи використовуватися для російської військової машини. Тому там є обмеження. Нам треба дізнатися, як ці санкції на банки зараз будуть працювати. Чи не відкриє це нову лазівку для Путіна", — зазначив Вячорка.
"Апостроф" повідомляв, що у четвер, 19 березня, делегація США на чолі зі спецпредставником президента Джоном Коулом прибула із візитом до Мінська, де відбулася зустріч з самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком.
Спеціальний представник президента США Джон Коул під час візиту до Білорусі оголосив про скасування обмежувальних заходів щодо низки державних установ та підприємств калійної галузі.
Олександр Лукашенко звільнив кілька політв'язнів. Зокрема, випустив на волю журналістку "Белсату" Катерину Андрєєву 19 березня.
Засновник "Білого легіону" Сергій Бульба в етері телеканалу "Апостроф" повідомив, що адміністрація Дональда Трампа намагається обмежити вплив Кремля через налагодження контактів із Мінськом, розглядаючи територію Білорусі як стратегічний плацдарм для послаблення зв’язків між Москвою та Пекіном. Попри публічну лояльність Олександра Лукашенка до Володимира Путіна, самопроголошений президент Білорусі шукає шляхи зняття західних санкцій та фінансової підтримки, опинившись у безвиході через припинення кредитування з боку Росії.
