Лідер Кремля Володимир Путін 31 грудня доручив розширити у 2026 році так звану "буферну зону" на північному сході України. За інформацією Reuters, начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов уточнив, що ці плани стосуються Сумської та Харківської областей.
Герасимов також повідомив про свій візит до угруповання військ "Північ", що діє на зазначеному напрямку.
Він зазначив, що це угруповання сформували на початку 2024 року. У Москві заявляють, що його завданням є створення "буфера" вздовж кордону шляхом відтіснення українських підрозділів углиб країни та подальшого розвитку наступу.
Ці заяви з’явилися на тлі погроз Кремля відповісти на нібито спробу "атаки" на резиденцію Путіна, хоча жодних доказів цього інциденту російська сторона не надала.
Контекст
Як писав раніше "Апостроф", Міністерство оборони Росії повідомило, що в ніч з 28 на 29 грудня нібито відбило атаку безпілотних літальних апаратів на резиденцію президента РФ Володимира Путіна в Новгородській області.
За даними відомства, протиповітряна оборона РФ нібито перехопила 91 ударний дрон, який нібито прямував до резиденції глави Кремля.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що після контактів з американською стороною очікував агресивної риторики з боку РФ. Натомість, за його словами, Москва пішла далі — поширює заяви про нібито атаку на якусь російську "резиденцію", що, на думку Зеленського, може бути спробою підготувати інформаційне підґрунтя для ударів по Києву та державних об’єктах України.
Він нагадав, що подібний сценарій уже реалізовувався раніше — зокрема у вересні, коли російська ракета влучила в будівлю Кабінету Міністрів України.
Пакистан та Об'єднані Арабські Емірати офіційно засудили ймовірну атаку на резиденцію господаря Російської Федерації Володимира Путіна у Валдаї. Обидві країни оприлюднили заяви з висловленням солідарності з російською стороною після того, як Міністерство оборони РФ поширило інформацію про спробу нападу на об'єкт. Іноземні партнери Москви розцінюють цей інцидент як загрозу стабільності та зусиллям, спрямованим на досягнення миру.
Натомість Міністерство закордонних справ Литви розкритикувало твердження російської сторони про нібито атаку українських безпілотників на резиденцію Володимира Путіна, назвавши це спробою виправдати подальші удари по Україні. У Вільнюсі вважають, що такі дії Москви спрямовані на дискредитацію Києва та зрив міжнародних домовленостей щодо мирного врегулювання.
Аналітики ISW вказують на відсутність візуальних доказів та суперечності у звітах офіційних осіб РФ щодо кількості збитих дронів. Крім того, розслідування журналістів свідчить, що місцеві жителі не чули роботи систем ППО, попри заяви про масовану атаку.
