Росія переживає системну економічну кризу, а її керівництво вже воює не стільки за досягнення початкових цілей "СВО", скільки за уникнення стратегічної поразки. Москва намагається знайти формулу, яка дозволить представити бодай якісь результати війни власному населенню та не допустити офіційної фіксації поразки.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.
Експерт наголосив, що тези про послаблення Росії підтверджуються внутрішніми економічними показниками, дефіцитом ресурсів і навіть публічними тривожними заявами російських топпосадовців.
"Те, що Росія слабшає, — це об'єктивні дані, про які говорять не тільки в Україні, не тільки на Заході, а й навіть серед союзників Росії, серед тих країн, які в принципі з Росією працюють. І все це говорить не тільки про економічне ослаблення, бо в Росії є достатньо серйозні ознаки системної кризи. І, наприклад, минулий рік для Росії закінчився достатньо цікаво у торгівлі з Китаєм. Торгівля з Китаєм просіла приблизно на вісім відсотків. Це означає, що Китай із Росії взяв усе, що йому треба", — зауважив політолог.
Він наголосив, що в російській економіці накопичуються ознаки системної кризи. Серед ключових проблем — приховане безробіття, виснаження ресурсів військово-промислового комплексу та використання заощаджень громадян для підтримки економіки й фінансування війни. Також у самій Росії дедалі частіше лунають попередження про ризик економічної катастрофи.
На думку Леонова, якщо у 2022 році Кремль розпочинав війну заради реалізації так званих цілей "СВО", то нині головне завдання Москви — не допустити стратегічної поразки. Саме цим пояснюються спроби змінити риторику та сформувати нові пояснення для російського суспільства щодо результатів війни.
Політолог також звернув увагу, що початкові вимоги Росії були значно ширшими за питання України. Зокрема, Кремль вимагав від НАТО повернення до кордонів 1997 року, однак поступово був змушений відступати від максималістських ультиматумів.
"Зараз дійсно ці заяви, вони, скоріше, готують ґрунт для того, щоб хоч якось це продати росіянам, бо Україна є без'ядерною державою згідно з Конституцією і згідно з тим, що Україна приєдналася до міжнародної угоди про нерозповсюдження ядерної зброї як без'ядерна держава. Тобто фактично дійсно це пошук якихось формул для того, щоб продати в Росії хоч якісь результати. Тим більше, що те, що я сказав про без'ядерний статус, поки що достатньо зафіксовано в українському міжнародному законодавстві, і тут навряд чи щось можна змінити найближчим часом", — сказав він.
Леонов зазначив, що наразі немає ознак реального прориву в контактах між США та Росією. Водночас він звернув увагу на зміну позиції Кремля щодо можливої участі Європейського Союзу у переговорах. Якщо раніше Москва категорично відкидала участь європейських країн, то тепер у Росії вже допускають їхню присутність за столом переговорів.
"Це категорична і принципова зміна підходів Росії. Іще у лютому Захарова говорила, що, мовляв, місце Європи не за столом переговорів, а під столом. І тут Путін виходить і говорить такі речі, навіть пропонує кандидатуру Шредера як посередника", — сказав Леонов.
За словами експерта, активізація ролі Європи може посилити позиції України, як це вже відбувалося під час попередніх міжнародних консультацій, коли європейські країни допомагали відкидати найбільш неприйнятні для Києва пропозиції Москви.
"Це говорить, що є внутрішні, знаєте, невидимі оку процеси щодо інтенсифікації приєднання Європи до переговорів. І це важливо, оскільки, давайте згадаємо, після Анкоріджу участь європейських країн посилила позицію України і вперше на офіційний рівень вивела обговорення гарантій безпеки для України. І в Женеві після того сумнозвісного плану з двадцяти восьми пунктів про мир Європа допомогла Україні фактично відкинути найбільш одіозні пункти. І зараз, якщо Європа приєднається, це буде позитив, як на мене. І більше того, Європа цей процес почала активно просувати раніше", — сказав він.
Експерт також звернув увагу на поступову зміну риторики в оточенні президента США Дональда Трампа. За його словами, представники американської адміністрації дедалі частіше визнають ефективність української армії та наголошують на значних втратах Росії у війні.
"Апостроф" повідомляв, що Україна пропонує відновити європейський дипломатичний формат за участю Великої Британії, Франції та Німеччини для переговорів щодо війни з Росією. Київ більше не вважає Сполучені Штати ефективним посередником.
Україна після результативних контактів з американською стороною щодо безпеки сподівається на повернення до змістовних перемовин зі США та РФ за участі Європи. Київ розраховує, що це станеться найближчими тижнями.
Україна звернулася до Великої Британії, Франції та Німеччини з пропозицією очолити нову мирну ініціативу для завершення війни з Росією. Президент Володимир Зеленський прагне відновити дипломатичний формат E3, перетворивши його на майданчик "E3 плюс Україна".
