У проєкті щорічного звіту про прогрес України на шляху до членства в Євросоюзі Єврокомісія зазначає, що спеціалізовані антикорупційні органи працювали незалежно та результативно, але водночас висловлює занепокоєння «постійними спробами системного тиску на незалежність і діяльність НАБУ та САП».
Про це повідомляє "Радіо Свобода" з посиланням на вересневий проєкт звіту.
Єврокоміся занепокоєна тиском на НАБУ та САП
Серед спроб тиску згадуються кримінальні розслідування, що тривають, стеження за працівниками НАБУ з боку інших правоохоронних органів та органів безпеки, а також медійні кампанії, спрямовані на дискредитацію антикорупційних органів та їхнього керівництва.
У проєкті звіту також згадуються проблеми зі своєчасним доступом НАБУ до неупереджених судових експертиз. Зазначається, що вони потребують термінового вирішення.
Крім того, вказано, що НАБУ досі потребує незалежних можливостей для прослуховування комунікацій на практиці.
Єврокомісія рекомендує переглянути й розширити юрисдикцію НАБУ, щоб вона охоплювала всі державні посади з високим рівнем корупційного ризику (зокрема керівництво Офісу президента, голів обласних адміністрацій тощо).
Керівнику САП рекомендують дозволити самостійно розпочинати розслідування та погоджувати слідчі дії щодо народних депутатів незалежно від генпрокурора.
Реформа СБУ
СБУ прямо не згадується у контексті тиску на НАБУ і САП. Однак окремо згадана її «фактична монополія на прослуховування комунікацій», яку Єврокомісія закликає скасувати, а саму СБУ – реформувати.
«Протягом звітного періоду не було зроблено жодних значних кроків у реформуванні Служби безпеки України (СБУ). Важливо зосередити повноваження СБУ на завданнях національної безпеки», – йдеться в проєкті звіту.
Єврокомісія закликає передати функції досудового розслідування СБУ спеціалізованим правоохоронним органам або «суворо обмежити злочинами, пов’язаними з її основними повноваженнями», а також посилити механізми внутрішнього та зовнішнього нагляду за СБУ.
Рекомендації щодо НАЗК
Єврокомісія також вказує на занепокоєння щодо неупередженості й ефективності НАЗК «в окремих напрямах діяльності». Там наголошують на необхідності виконання цим органом рекомендацій незалежного оцінювання, здійсненого ще 2023 року.
Систему декларування активів необхідно посилити, щоб запобігати необґрунтованому збагаченню та краще його виявляти.
Коло осіб, зобов’язаних декларувати активи, необхідно розширити: включити до нього радників і помічників високопоставлених політиків і керівників вищої ланки всіх державних підприємств.
Офіційно документ планують представити 28 жовтня в межах щорічного Пакета розширення ЄС, який містить оцінки прогресу країн-кандидатів на вступ до Євросоюзу.
Нагадаємо, що у Європейському Союзі дедалі активніше обговорюють можливість розділити переговорні процеси щодо вступу України та Молдови до ЄС.
