Зростання цін на нафту й газ через ескалацію на Близькому Сході та можливе блокування Ормузької протоки може тимчасово відтермінувати плани Європи щодо відмови від російських енергоносіїв. Країни ЄС і Китай будуть змушені шукати альтернативні джерела постачання, що відкриває для Росії додаткові експортні можливості.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів експерт з геоекономіки та міжнародної торгівлі Олег Саркіц.
За його словами, країни Персидської затоки відіграють ключову роль у глобальному постачанні нафти й газу. Зокрема, Катар є одним із найбільших виробників зрідженого природного газу та забезпечує близько 20% світового ринку. Основними споживачами цього ресурсу є країни ЄС і Китай. Якщо через ескалацію конфлікту поставки з регіону будуть обмежені, це може змусити Китай збільшити закупівлі російського газу.
Експерт наголосив, що аналогічна ситуація стосується й нафти. Через Ормузька протока експортується значна частина світового видобутку — близько 20 мільйонів барелів на добу.
"Що стосується нафти, загальна потреба складає десь 104 млн барелів на добу, а видобуток він теж 103-104, тобто є паритет, який дозволяє тримати ціну. Зараз, коли можуть відвалитися, скажемо, ці 20%, ринок буде шукати альтернативу. Альтернатива, вона може бути у Російської Федерації", — пояснив Саркіц.
Він зазначив, що Сполучені Штати Америки наразі не здатні швидко компенсувати такий обсяг нафти ні за рахунок внутрішнього видобутку, ні через постачання з Венесуела. Навіть у найкращі роки видобуток у Венесуелі становив близько 3 мільйонів барелів на добу, що недостатньо для перекриття потенційних втрат у разі блокування Ормузької протоки.
Це змушує великих споживачів, зокрема Індію, уже зараз виходити на переговори з Вашингтоном щодо можливого пом’якшення санкцій проти Кремля.
"Безперечно, зараз вже Індія веде перемовини зі Сполученими Штатами Америки стосовно того, щоб вони скасували обмеження щодо закупівлі російських енергетичних ресурсів, тому що це буде певний колапс. І та ж сама Індія, маючи 1,5 млрд населення, вони мають забезпечити паливом своє населення. Дійсно зараз мова може йти про те, що і ЄС, і інші країни можуть вступити в перемовини зі Сполученими Штатами Америки та з Європейським Союзом щодо скасування або зняття певних обмежень закупівлі російських енергетичних ресурсів", — зауважив він.
Саркіц також повідомив, що наразі Україна особливо вразлива до таких цінових коливань, адже повністю залежить від імпорту нафтопродуктів і не має достатніх власних потужностей для їх переробки та зберігання. Паливо закуповується у партнерів — Польщі, Словаччини, Румунії та інших країн, які, своєю чергою, орієнтуються на світові ціни. Саме тому навіть без фізичного дефіциту пального в Україні ціни зростають одразу після стрибків на глобальному ринку.
"Ми маємо зараз продавати вже за тими цінами, за якими ми будемо закуповувати старе для того, щоб нівелювати ризики, які може утворитися за рахунок стрибка ціни. І тому зараз наші автозаправочні станції, вони підвищують саме ціну. Тобто ми не маємо ані нафтопереробних заводів, ми не маємо нафтосховищ, які нам дозволяють зберігати нафтопродукти для того, щоб їх потім постачати до заправних мереж. Ми залежимо від імпорту", — повідомив він.
"Апостроф" повідомляв, що ескалація конфлікту на Близькому Сході та блокування Ормузької протоки призвели до різкого стрибка цін на нафту марки Brent вище 80 доларів за барель. Через перебої в поставках з Ірану та Перської затоки найбільші імпортери, зокрема Китай та Індія, можуть бути змушені знову наростити закупівлі російських енергоносіїв.
В контексті цього зауважимо, що Росія може виграти від війни в Ірані у короткостроковій перспективі за рахунок зростання цін на нафту. Про це детальніше в матеріалі "Апострофа".
3 березня на українських АЗС зафіксовано суттєве підвищення вартості пального. Оператори пояснюють це реакцією на стрибок котирувань на світових ринках на тлі загострення ситуації на Близькому Сході.
