У середу, 14 січня, Православна Церква України за новоюліанським календарем відзначає Віддання свята Богоявлення та вшановує пам’ять рівноапостольної Ніни, просвітительки Грузії.
"Апостроф" розповідає про духовний зміст цього дня, життя рівноапостольної Ніни, а також про народні традиції й прикмети, пов’язані з датою.
Віддання свята Богоявлення: духовний сенс дати
Віддання Богоявлення — це завершальний день післясвяття Хрещення Господнього, коли Церква востаннє цього року звертає особливу увагу на подію хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Саме тоді світові явилася Пресвята Трійця: голос Бога Отця з небес, Син Божий у водах Йордану та Святий Дух у вигляді голуба.
Цей день нагадує вірянам про оновлення людини, очищення від гріхів і початок нового духовного шляху. У храмах ще звучать святкові богослужбові піснеспіви Богоявлення, а освячена вода, за вірою Церкви, зберігає благодать і силу протягом усього року.
У молитвах цього дня просять про:
- очищення душі й думок;
- духовну тверезість;
- захист від зла;
- благословення на нові починання.
Життя і духовний подвиг рівноапостольної Ніни
Свята рівноапостольна Ніна жила у IV столітті та стала однією з найвизначніших жінок в історії християнства. Вона увійшла в церковну традицію як просвітителька та хрестителька Грузії.
За переданням, Ніна походила з Каппадокії. Ще в юності вона отримала видіння Божої Матері, яка вручила їй хрест із виноградної лози, перев’язаний власним волоссям. Цей хрест став символом її місії та духовної сили.
Прийшовши до Іберії (давньої Грузії) як проста мандрівниця, без багатства і підтримки, Ніна проповідувала Христа не гучними словами, а тихим служінням, милосердям і молитвою. Згідно з переказами, її молитвами були зцілені важкохворі, зокрема цариця Нана. Згодом до християнства навернувся і цар Міріан, після чого вся країна прийняла нову віру.
.jpg)
За свій подвиг свята Ніна була названа рівноапостольною, адже її служіння за значенням прирівнюють до апостольської місії.
У цей день до святої Ніни звертаються з молитвами про:
- зміцнення віри;
- навернення близьких;
- мудрість і смирення;
- мир у родині та країні.
Її образ є прикладом того, як тиха віра і внутрішня сила здатні змінювати долі людей і цілих народів.
Народні традиції 14 січня: Старий Новий рік і засівання
У народній традиції 14 січня відоме як Старий Новий рік або день Василя. Цей день вважали особливо щасливим і сприятливим для закладання добробуту на весь рік.
Головним обрядом дня було засівання. Зранку хлопчики та юнаки заходили до осель і засівали підлогу зерном — пшеницею, житом чи вівсом, промовляючи побажання здоров’я, достатку та миру. Вірили, що перший засівальник приносить удачу дому, тому чекали саме чоловіків.
Зерно після обряду не викидали — його збирали й берегли або віддавали птахам, щоб "добро не переводилося".
.png)
Також цього дня:
- накривали щедрий стіл;
- не відмовляли засівальникам;
- намагалися уникати сварок;
- починали нові справи з добрими думками.
Народні прикмети на 14 січня
У народі казали:
- мороз і сонце — до врожайного року;
- багато снігу — на достаток;
- вітер — до змін;
- веселий Старий Новий рік — до щастя в родині.
Вірили, що все добре, зроблене цього дня, повертається сторицею.
Що не можна робити 14 січня
У цей день не можна сваритися й лихословити, відмовляти в гостинності, бути скупими та згадувати старі образи. Вважалося, що негативні слова й думки цього дня можуть «закріпитися» на весь рік.
Що треба зробити 14 січня
День варто присвятити молитві, вдячності та добрим справам. Добре очистити дім і думки, побажати іншим добра та з надією почати новий етап життя — з вірою, з якою свята Ніна несла світло Христове цілому народові.
Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 13 січня і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.
